Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану 📚 - Українською

Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 160 161 162 ... 207
Перейти на сторінку:
буде Алп-Тугач».[193] Покликав кращих людей, які залишилися після його батька, доручив їм Алп-Тугача і, віддавши йому юрт його батька, відіслав [його], а народові дав наказ: «Людей, яких привели в полон з іля Кара-Алп-Арслана, нехай відішлють назад». Алп-Тугач пішов і сів [на престол] в юрті свого батька; усі ті, хто свого часу розійшлися на [всі] чотири сторони, зібралися до нього. Мур-Ява-хан, процарювавши сімдесят п'ять років, відбув на той світ. ПРО ЦАРЮВАННЯ КАРА-ХАНА, СИНА МУР-ЯВИ

У Мур-Яви не було дітей від законних дружин. Під час нападу на іль такого собі Урджа-хана він захопив у полон жінку; протримавши її кілька днів [у себе], він відіслав її. Жінка та, повернувшись до свого юрту, сказала: «Я вагітна від Мур-Яви-хана». Через кілька місяців вона народила сина. Йому дали ім'я Кара. Він виріс у своїх дядьків (по матері). Ставши джигітом, він утік і з'явився до Мур-Яви-хана. Мур-Ява усиновив його. Коли помер Мур-Ява, увесь народ зібрався і підняв його ханом. Він ладив з ілем; пробувши ханом сорок років, він помер.

ПРО ЦАРЮВАННЯ БОГРА-ХАНА

У Кара-хана був син на ймення Богра.[194] Після смерті Кара-хана увесь народ підняв Богра государем. Богра-хан перевершив усіх своїх предків. Прийшов із чисельним військом і завоював Бухару та Самарканд. [Але], з тієї причини, що його брати збунтувалися в його юрті, він не міг залишатися [в чужих краях] і повернувся. Післе того він пішов і завоював країну Хорезм і багато років царював там. Якось, ведучи військо на північ, хан сказав: «Нам захотілося їжі з пшеничного борошна». [Але], щоб приготувати локшину (угра) та інші страви, не виявилося [ні] кухара, [ні] кухонного начиння. Хан велів принести борошна і приготувати тісто; нарізавши його власними руками, він поклав [його] в казан. Нукери, які були присутні [при цьому], наслідували приклад хана. Коли [хан] зварив і з'їв [страву], він сказав: «Нехай ця страва називається богра-ханівською». Цю страву готують і сьогодні, і в народі [її] називають богра.

У хана було три сини: старшого звали Іль-Тегін, другого – Кузи-Тегін, третього – Бік-Тегін. Тегін давньотюркською мовою означає – прекрасноликий.

Коли хан постарів, він передав царство Кузи-Тегіну, а сам пішов на спочинок. У нього була законна дружина на ім'я Бабер, дуже розумна, благочестива, богобоязна, добродійна та зразкова [жінка]. Вона була матір'ю трьох синів. Коли вона померла, Богра-хан був у великому траурі: протягом року він ні з ким не розмовляв і не виходив з дому. Якось Кузи-Тегін сказав своєму батькові: «До яких пір ви будете у траурі і скорботі. Поїдьте на полювання, може ваше серце заспокоїться». І кожного дня він брав свого батька куди-небудь на полювання чи на прогулянку. Через кілька днів пристрасть і бажання виникли у серці хана; тоді [Кузи-Тегін] сказав: «Беки говорять, що ханові належить стати мужем». Хан відповів: «Де взяти таку дружину, яка б замінила твою матір?» Кузи-Тегін сказав: «Якщо не буде такої, як моя мати, то буде ще краща». І скільки хан не говорив: «Я не стану мужем», та Кузи-Тегін не дав йому наполягти на своєму. В авшарському ілі у чоловіка по імені Егрендже була красуня дочка, яка мала [у своєму] юрті ім'я Коркелі-Яхши. Її віддали за хана. Ось що запало в серце цієї злощасної дівчини: «Кузи-Тегін любить мене, а тому він зумисно віддав мене за свого батька, щоб самому таємно зі мною насолоджуватися. А якщо [це] не так, то навіщо ж він таку дівицю-красуню, як я, віддав за старого?!» Якось Кузи-Тегін прийшов побачитися із своїм батьком. Хан спав, жінка сиділа [одна].

Вона підійшла до Кузи-Тегіна і, пестячи йому лице і очі і голублячи [його], повела себе [з ним] так, як ведуть жінки, коли вони розважаються із [своїми] чоловіками. Кузи-Тегін у серці своєму сказав: «Вона замінила мені матір і [тому так] лагідно поводиться зі мною». І ще через кілька днів, зустрівшись наодинці, вона сказала Кузи-Тегінові: «Хіба ти нічого не знаєш, що зі мною відбувається? Я люблю тебе! Вночі не приходить до мене сон, вдень немає мені спокою. Якщо тобі немає діла до мене, то навіщо ти віддав мене за старого?!» Кузи-Тегін сказав: «Ти мені мати. Якщо від цього дня ти не облишиш ці свої вчинки, я розірву тебе на шматки і по шматках зарию в землю».

Жінка розповіла про те, що сталося своїм родичам; порадившись, вони сказали: «Перш ніж Кузи-Тегін встигне розповісти про все ханові і народу, треба сказати [тобі самій], а інакше тобі смерть». Усі вони [одностайно] послали одну жінку; та жінка пішла, украла з кибитки Кузи-Тегіна його чоботи і прийшла [в них] у кибитку Богра-хана, а потім повернулася і поклала чоботи на місце.

Тієї ночі хана не було вдома: він поїхав на полювання. Після опівночі випало трохи снігу. На зорі ханша почала кричати. Коли надійшов світанок, народ почув, що з намету долинає голосний плач жінки. Коли всі, чоловіки і жінки, зібралися і підійшли до дверей намету, вони побачили ханшу з пошкрябаним обличчям, усю в крові. Вона говорила: «Цієї ночі, на зорі, коли я спала, хтось зайшов і обійняв мене. Я поглянула: Кузи-Тегін-хан. Він сказав: «Не кричи! – Це я. Я люблю тебе. Я віддав тебе за свого батька затим, щоб вдень ти належала моєму батькові, а вночі – мені. А інакше що робив

1 ... 160 161 162 ... 207
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"