Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

— Супутник Юпітера або секретна станція, — припустив

Голден.

— Неможливо збудувати секретну станцію в системі

Юпітера, — похитав головою Алекс. — Забагато руху. Хтось щось

побачить. Трясця, та саме тут були розташовані усі телескопи

для дослідження інших систем, поки ми не дісталися Урана.

Постав щось поряд — і в астрономів піна потече з рота, тому що

це гидить їхні картинки, так?

Наомі стукала пальцями по столу. Звук нагадував крапання

конденсату у вентиляційних шахтах з листового металу. Вона

сказала:

— Очевидний вибір — це Європа.

— Це Іо, — Пракс не спромігся приховати нетерплячість

у голосі. — Я витратив трохи грошей для пошуку розцінок на ті

типи

аріламінів

та

нітроаренів,

які

використовують

у дослідженнях з мутаційної генетики.

Він затнувся.

— То ж нічого, що я це зробив? Витратив гроші?

— Ми для того їх і збирали, — сказав Голден.

— Добре, тож мутагени, які починають функціонувати тільки

після активації, дуже пильно контролюють, оскільки їх можуть

використати для розроблення біологічної зброї, але, якщо ви

працюєте з такого роду біологічними реакціями і системами

обмежень, вони вам потрібні. Більша частина вантажу йшла на

Ганімед, але був також постійний потік на Європу. Я поглянув

і не знайшов кінцевого одержувача. Тому що вони злітали

з Європи за дві години після приземлення.

— Із курсом на Іо, — сказав Голден.

— Місце призначення не зазначено, але ці вантажні

контейнери повинні дотримуватися правил безпеки Землі

й Марса. Дуже дорогі. І вантажні контейнери, відправлені на

Європу, повернули виробникові для відшкодування на

транспорті, який вилетів з Іо.

Пракс зробив вдих. Він наче викотив брилу на гору, але був

певен, що розповів усе необхідне, аби докази були якщо не

переконливі, то принаймні змусили замислитися.

— То-о-ож, — Еймос протягнув слово ледь не на три склади. —

Поганці, мабуть, на Іо?

— Так, — підтвердив Пракс.

— Бля, ну док. Не міг одразу так сказати?

* * *

відчутного ефекту Коріоліса, як на станції Тайко. Пракс сидів на

койці, нахилившись до планшетного термінала. У подорожі на

Тайко він міг відволіктися тільки через голод або сердечну тугу.

Зараз мало що змінилося — у фізичному плані. Каюта досі

вузька й тісна. Вентиляція досі клацала і гуділа. Тільки тепер

Пракс не почувався ізольованим, а радше у центрі обширної

мережі людей, спрямованих на досягнення однієї з ним мети.

ПАНЕ МЕНҐУ, Я БАЧИЛА ЗВІТ ПРО ВАС, МОЇ СЕРЦЕ І МОЛИТВА — З ВАМИ. НА

ЖАЛЬ, Я НЕ МОЖУ ВІДПРАВИТИ ГРОШЕЙ, ТОМУ ЩО Я НА БАЗОВІЙ, АЛЕ

Я ДОДАЛА ЗВІТ ДО СВОЄЇ ЦЕРКОВНОЇ РОЗСИЛКИ. СПОДІВАЮСЯ, ЩО ВИ

ЗНАЙДЕТЕ СВОЮ ДОНЬКУ В БЕЗПЕЦІ ТА ЗДОРОВ’Ї.

Пракс склав шаблонну відповідь для всіх, хто просто бажав

добра, і думав про те, щоби пошукати фільтр, який уміє

визначати такі листи й автоматично надсилати стандартну

відповідь. Але не став цього робити, бо не був упевнений

у точності умов — і не хотів, аби хтось думав, що їхнє співчуття

сприймають за належне. І зрештою у нього на «Росинанті» не

було інших обов’язків.

Я ПИШУ ВАМ ТОМУ, ЩО, МОЖЛИВО, ВОЛОДІЮ ІНФОРМАЦІЄЮ, ЯКА

ДОПОМОЖЕ ВАМ У ПОШУКАХ ВАШОЇ ДОНЬКИ. З РАННЬОГО ВІКУ ДО МЕНЕ

ПРИХОДЯТЬ МОГУТНІ ПЕРЕДЧУТТЯ, І ЗА ТРИ ДНІ ДО ТОГО, ЯК Я ПОБАЧИЛА

ВИСТУП ДЖЕЙМСА ГОЛДЕНА ПРО ВАС І ВАШУ ДОНЬКУ, Я БАЧИЛА ЇЇ УВІ СНІ.

ВОНА БУЛА НА МІСЯЦІ В ДУЖЕ ТІСНОМУ ПРИМІЩЕННІ БЕЗ СВІТЛА, І ВОНА

БУЛА НАЛЯКАНА. Я СПРОБУВАЛА ЇЇ ЗАСПОКОЇТИ, АЛЕ ТЕПЕР Я ВПЕВНЕНА, ЩО

ВАМ СУДИЛОСЯ ЗНАЙТИ ЇЇ НА МІСЯЦІ АБО ДЕСЬ НА ОРБІТІ.

Пракс відповідав, звісно, не на все.

Подорож до Іо