Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Дочка пірата, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дочка пірата" автора Лаванда Різ. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 164 165
Перейти на сторінку:

Лежачи у своїй спальні, в сірих сутінках світанку, Зур притискав до себе сплячу дівчину, ніжно цілуючи її в чоло. Він дивився, як на його планеті народжувався новий день і досі не міг повірити, що його щастя поруч із ним. Занадто багато довелося випробувати, щоб зрозуміти по-справжньому, що означає для нього ця дівчина.

- Я теж тебе дуже-дуже люблю, Зуре, - пробурмотіла уві сні Енн.

- Ти моя, - усміхнувся він їй, розглядаючи свою сплячу дружину.

***

Зур упіймав її на бігу, коли вона бігла йому на зустріч.

- Ледве дочекався, коли знову побачу тебе наживо, - відриваючись від її губ, промовив він. - За минулі півроку ще так надовго я не відлучався. Ну? По портвебу ти відмовилася пояснювати мені причину своєї нервозної туги, але ж ти розумієш, що безглуздо говорити мені, що «нічого не сталося»!

- Знаю, знаю. Я так скучила, - вимовила Енн, ніжно потершись об його підборіддя кінчиком носа. Але пильні чорні очі продовжували дивитися на неї з наполегливою впертістю. - Просто, розумієш, деякі речі ще треба переварити самій. Хоча я знаю, що ти відчув, про що я розмовляла з Мірою ... не знаю, як це тобі пояснити, - вона задумалася, закусивши губу.

- Давай ще раз із самого початку, бо я хочу довести тобі, що причин для таких мук немає. - Піднявши свої гарні вигнуті брови, Зур уважно приготувався вислухати свою кохану дружину, з якою він не бачився цілих два тижні.

- Ти знаєш, який Натан зануда, він прилетів разом із Мірою і мало не силою змусив мене пройти медичне обстеження, бо його непокоїть моє здоров'я, а химерським лікарям він не довіряє.

 - Ну, це само собою, Натан супер брат! І що вони знайшли в тебе?

- У тому й річ, що нічого! Я абсолютно здорова! Навіть те, що колись мені говорили, що внаслідок перенесеної променевої хвороби я назавжди залишуся безплідною тепер не підтвердилося. Мої репродуктивні функції в нормі і я можу народити дитину, - з нещасним обличчям закінчила Енн, уникаючи дивитись в кохані очі, які чомусь почали посміхатися.

- Значить, сіпат тебе повністю зцілив! Але тебе це чомусь засмучує? Енн, це тому, що у нас з тобою не може бути спільних дітей? - Тихо додав Зур, обережно пригортаючи її до себе.

Енн кивнула:

- Ніколи ще не народжувалися діти від злиття людини та химера, але якби це колись і сталося, то цій дитині не дозволив би народитися закон про чистоту рас. Так, у нас є Дал, я дбаю про нього, як про свого сина, я люблю його, тому що це твоя частинка, але мені стало сумно через те, що я не зможу мати свою частинку.

- Так ... закон про чистоту рас занадто суворий, але він розумний, - зітхнув Зур, - невідомо як з'єднаються наші гени, у нас може народитися дитина потвора. Тому, за деякими винятками, які тепер живуть на Енедрі, всі раси в цій галактиці дотримуються цього закону.

І тут раптом зміненим голосом, з найсерйознішим виглядом, Зур зазирнув їй у вічі і твердо промовив:

- Але я не хочу позбавляти тебе радості материнства! Ти можеш народити людського малюка.

- Ні, ні, - злякано затрясла головою Енн, - Заради тебе я готова відмовитися від ролі матері, у мене є Дал. Я вже все обдумала, просто лишилося трохи впорядкувати думки і все. Все буде гаразд, ми з тобою й так щасливі. Я дуже тебе люблю, і ні про яке людське маля не може бути й мови! - З запалом зажестикулювала вона.

- Ось тому, що я теж тебе люблю, і знаю, що, не дивлячись ні на що, ти завжди будеш поруч зі мною, я й кажу, що ти можеш піти на штучне запліднення.

Хвилину вона розглядала його своїми великими здивованими сірими очима, а потім, заїкаючись, пробурмотіла:

- Дурний та недоречний жарт …і на що це все буде схоже?!

- Енн, це не буде зрадництвом, в лабораторних умовах ти мені не зрадиш. А цю дитину я любитиму на відміну від Дала, в якому моя кров, але я ніяк не можу до нього звикнути. Дитину, яку народиш ти, я відчуватиму вже із самого зачаття. Наш сіпат дозволить мені виносити його разом з тобою і відчути все те, що відчуватимеш ти. Ми разом його народимо, тому це буде і моя дитина.

- Таке враження, що за ці два тижні ти там здурів, - обурилася Енн. - Мені це поки що в голові не вкладається! І навіть якби я на це пішла – я б нізащо не захотіла, щоб моя дитина народилася невідомо від кого! Тому краще закінчити цю розмову!

Але Зур, примруживши свої магічні очі, дивлячись на неї крізь опущене віяло вій, раптом запитав:

- Цікаво, а від якої людини ти хотіла б мати дитину?

- Взагалі тільки від тебе! - Вже огризнулася Енн. – Але якщо це неможливо, то цього не буде.

- А я цілком серйозно говорю тобі, Енн, подумай! Може, ти маєш гідну кандидатуру?

- Ти сьогодні наполегливо вирішив закатувати мене своєю ідеєю?! Гаразд, якщо згадати усі кандидатури у мене є одна гідна. ….Бун! – стиснувшись від напруження, вона з очікуванням зиркнула на усміхненого Зура.

- Наш милий ... і добрий ... Бун, ... чи то друг ... чи то брат. – Зур замислився, з'єднавшись із її душею. - Ти права! – різко видав він. - Бун непоганий хлопець, він майже з нашої родини, у Тіара зможе з'явитися рідний онук. Нехай це буде Бун!

- А я знаю, про що ти подумав, навіть не спробував приховати в собі це почуття, - з викликом промовила вона, - Не буде більше спокуси, не буде більше вибору та перевірок. У моєму житті є і буде лише один чоловік – це ти, і більше мені ніхто не потрібний! Ти це зрозумів, колюча химеро?! - Енн сердилася, але в глибині її очей не дивлячись ні на що, хлюпалося ціле озеро любові та ніжності до нього.

- Це я колючий?! - Вигукнув Зур, зі сміхом підхоплюючи її на руки. - Ну, я тобі зараз покажу!

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 164 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка пірата, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дочка пірата, Лаванда Різ"