Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі 📚 - Українською

Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

261
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі" автора Сюецінь Цао. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 164 165 166 ... 297
Перейти на сторінку:

Черниця опустила голову, довго думала й нарешті мовила:

— Припустимо, я зроблю, як ви хочете, так після ви й не згадаєте про мене, розписки ж немає!

— За цим діло не стане! — запевнила її Чжао. — Я підзбирала трохи лянів срібла, дещо з одягу та коштовні прикраси. Частину віддам тобі, а на іншу суму напишу боргову розписку, як тільки розбагатію, відразу розрахуюся з тобою!

Подумавши трохи, черниця погодилася.

— Гаразд, доведеться поки деякі витрати взяти на себе.

Не давши черниці отямитися, наложниця звеліла дівчинці-служниці вийти з кімнати, квапливо відкрила скриню, вийняла срібло й коштовні прикраси, написала боргову розписку на п’ятдесят лянів срібла і все це вручила черниці зі словами:

— Ось, візьми для початку!

Ма подякувала, взяла срібло й прикраси, а розписку сховала подалі. Потім вона попросила в наложниці Чжао папір і ножиці, вирізала дві людські фігурки, на звороті записала вік Фенцзє й Баоюя. Після цього вирізала зі шматка чорного паперу фігурки п’яти злих духів, сколола всі разом голкою й сказала:

— Тільки-но повернуся додому, відразу створю заклинання. Упевнена, все буде як слід.

Заледве вона це вимовила, як на порозі з’явилася служниця пані Ван і звернулася до наложниці:

— Ви тут? Пані чекає на вас.

Черниця попрощалася з наложницею й вийшла. На цьому ми їх і залишимо.


Варто сказати, що Дайюй мало не весь час проводила з Баоюєм, поки він не міг виходити з дому через опік. Одного разу по обіді вона почитала трохи, повишивала разом зі Цзицзюань і раптом відчула якусь незбагненну тугу. Щоб розвіятися, дівчинка вийшла у двір помилуватися молодим бамбуком, який щойно розпустився, але сама не помітила, як, минаючи двірські ворота, опинилася в саду. Оглянулася — навколо ні душі, лише пістрявіють квіти і щебечуть на різні голоси птахи. Вона пішла далі, куди очі дивляться, й опинилась у дворі Насолоди пурпуром. Тут кілька служниць черпали воду та спостерігали, як на терасі купаються папужки. З будинку доносився сміх. Там були Баоюй, Лі Вань, Фенцзє й Баочай. Із появою Дайюй усі розсміялися:

— Ну от, і знову вони разом!

— О, сьогодні всі в зборі! — Дайюй також засміялася. — Хто ж розсилав запрошення?

— Панянко, — запитала Фенцзє, — ти куштувала чай, який я прислала? Сподобався?

— Ах, зовсім забула! — вигукнула Дайюй. — Щиро дякую вам за увагу.

— Я також пробував цей чай, мені він не до смаку, — відгукнувся Баоюй. — Не знаю, як іншим.

— Він непоганий, — зауважила Баочай.

— Цей чай привезений у данину із Сіаму, — пояснила Фенцзє. — Мені він також не дуже сподобався, навіть нашому звичайному поступається.

— А мені сподобався, — заявила Дайюй, — не знаю, чому він вам не до смаку.

— Якщо сподобався, забери й мій, — запропонував Баоюй.

— У мене багато цього чаю, — додала Фенцзє.

— Добре, я пришлю служницю, — сказала Дайюй.

— Не треба, — відповіла Фенцзє. — Хочу завтра про дещо тебе попросити, а заодно звелю віднести чай.

— Ви тільки послухайте! — закричала Дайюй. — Варто було мені випити чашку її чаю, як вона вже розпоряджається!

Фенцзє розсміялася:

— Чай наш п’єш, а заміж за наших родичів не йдеш?

Усі розреготалися. Дайюй густо почервоніла й відвернулася, не сказавши ні слова.

— А ви, тітонько, майстриня жартувати! — зауважила Баочай.

— Нічого собі жарт! — зло заперечила Дайюй. — Просто один із її жалюгідних дотепів, які всім давно набридли! — Дайюй навіть плюнула з досади.

— Хіба вийти за кого-небудь із наших родичів образливо? — з усмішкою запитала Фенцзє і, кивнувши на Баоюя, додала: — Може, і він тобі не пара? Родовід не підходить? Чи становище недостатньо високе? Що, скажи, нижче твоєї гідності?

Дайюй підвелася й зібралася йти.

— Дивіться, Чорнобривка розсердилася! — вигукнула Баочай. — Куди ти? Адже немає причин ображатися.

Вона хотіла зупинити Дайюй, але у дверях зіштовхнулася з наложницями Чжао й Чжоу, які прийшли провідати Баоюя. Баоюй і дівчата піднялись їм назустріч, запросили сісти, тільки Фенцзє залишалася на місці, не звертаючи на жінок анінайменшої уваги.

Заледве Баочай зібралася почати розмову, як на порозі з’явилася служниця пані Ван і доповіла:

— Прибула дружина пана Ван Цзитена, і наша пані запрошує панянок до себе.

Лі Вань і Фенцзє поспішили до пані Ван. Наложниці також пішли.

1 ... 164 165 166 ... 297
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"