Читати книгу - "Вибрані твори"

ва пункти є в відомій резолюції ЦК РКП про політику партії в галузі художньої літератури, де дані директиви щодо селянських письменників. В одному з тих пунктів (9) читаємо:

Селянські письменники повинні зустріти доброзичливі відносини й користуватися з нашої безумовної допомоги та підтримки. Завдання полягає в тім, щоб переводити їх молоді кадри на шлях пролетарської ідеології, проте ні в якому разі не збавляючи в їх творчості селянських літературно-мистецьких образів, цю конечну передумову впливу на селянство.

Хто знає теорію й практику плужанської роботи — знає й те, що цю директиву партії «Плуг» виконує сумлінно й успішно, міняючи методи своєї роботи залежно від обставин, залежно від руху життя. Ніколи й ні в кого досі не зароджувалась думка, що на Україні в переходову добу організація селянських революційних письменників непотрібна.

Але чого не буває на світі? Вільна Академія Пролетарської Літератури[331] устами свого президента М. Ялового[332] (див. «Культуру і Побут», ч. 3[333]) і устами свого віце-президента М. Хвильового (див. памфлети «Проти течії») договорились і до цього абсурду.

Вони пропонують «Гартові» й «Плугові» перетворитись в... гуртки культурної самоосвіти.

Оце так підтримали селянських письменників! Їх взагалі, очевидно, не повинно бути, бо ж не в пролетарську академію їм іти (хіба, може, академія перейменується на робітничо-селянську?).

Доводиться скороспілим прожектерам нагадати ще один пункт із згаданої резолюції — 14-ий, а саме:

Підтримуючи матеріяльно та морально пролетарську та пролетарсько-селянську літературу, допомагаючи «попутникам» і т. ін., партія не може дати монополії якійсь з груп, навіть найпролетарській своїм ідейним змістом, бо це означало б згубити пролетарську літературу перш за все.

Тим часом академік М. Яловий пише: «Плугові» треба не напинати на себе відповідальної вивіски «письменників».

Що ж, товаришу, і ми такі письменники, як ви — академіки. Може, теж не напиналися б, щоб часом не теє?

Захотіли монополії, хвалитесь тим, що «вибили з рук „Плуга“ письменницький і комсомольський козир» — це п'ять чоловік із сотні в ВАПЛІТЕ перейшли і... засмітили його чи то ідеологічно недотриманим для пролетарської, чи то малокваліфікованим для академії елементом; брешете в очі читачам, кажучи раз, що розвалили «Гарт», бо громадська робота в ньому обтяжувала вам кваліфікуватися як письменникам, а тепер — кажучи, що будете цю роботу «почасти» виконувати; повстаєте проти «плятформ», а самі пишете такі, що від них у голові молоди паморочиться; повстаєте проти організаційних справ, проти «бухгальтерії» в письменницьких організаціях — а самі щось таке хочете організувати (оці «гуртки культурної самоосвіти» замісць спілки селянських письменників), що невідомо куди і як їх приткнути...

Півроку доказували, що плужани — це графомани й спекулянти, що їм треба покинути літературні справи й занятися сільським господарством, а тепер пишете: «незабаром і решта письменників і комсомольців у ВАПЛІТЕ із „Плуга“ перейде». Ого! Значить у «Плузі» і гідні академичного титула є? Значить усі письменники і