Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Українська література 17 століття 📚 - Українською

Читати книгу - "Українська література 17 століття"

333
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українська література 17 століття" автора Автор невідомий. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 167 168 169 ... 202
Перейти на сторінку:
на Україні.

33 М а р т и н К р у з і й (XVI ст.) — німецький богослов, учасник Тю-бінгенського гуртка протестантських теологів. Приїхавши в Константинополь за. викликом патріарха Ієремії Траноса, домагався, щоб православна церква або визнала протестантизм, або допустила з’єднання православ’я і протестантизму на певних умовах; автор твору «Вісім книг про Турко-Г'рецію» (Базель, 1584).

34 В е с е л е ї л — біблійний старозавітний персонаж, художник і будівничий.

35 Давид — напівлегендарний іудейський цар і поет, життя якого відносять на 1055—1015 pp. до н. е. Йому приписується авторство псалмів, що складають біблійну книгу Псалтир. Біблійні перекази зображують Давида сміливцем, що переміг гіганта Голіафа, джурою, а згодом зятем царя Саула, батьком царя Соломона. В християнській традиції Давид — благочестивий псалмоспівець.

36 Соломон — напівлегендарний іудейський цар, життя якого відносять на X ст. до н. е., син царя Давида; відзначався мудрістю, йому приписується авторство кількох біблійних книг, зокрема «Пісні пісень», «Книги премудрості», «Книги притч». Герой багатьох апокрифічних легенд.

37 С а м с о и — біблійний старозавітний персонаж, давньоєврейський герой, наділений надзвичайною силою, що таїлася в його довгому волоссі; був зраджений своєю коханкою Далілою, котра, обстригши Самсона уві сні, видала його філістимлянам, з якими він провадив війну. Біблійні перекази про Самсона здавна використовуються у світовому мистецтві, були вони популярні і на Україні.

38 А в і с а й (Авесса) — біблійний старозавітний персонаж, іудейський полководець.

39 С т е ф а н (І ст.) — один із сімдесяти апостолів, християнський пер-вомученик. Історію його життя викладено в Діяніях апостолів (гл. 6 і 16).

40 Григорій Діалог (Двоєслов, або Григорій Великий; бл. 540 — 604) — один з ідеологів («отців») християнської церкви; з 590 р. римський папа; ствердив претензії римських пап на верховну владу у християнській церкві; переслідував світську науку, нищив пам’ятки античної культури; автор кількох богословських творів та листів.

41 Артемій-іно к.— Йдеться про Артемія (?— початок 70-'. років XVI ст.), російського церковного письменника XVI ст.; звинувачений у вільнодумстві, був відлучений від церкви і засланий в Соловецький монастир; близько 1554—1555 pp. втік у Литву (в Білорусію). Живучи при дворі слуць-кого князя, полемізував з католиками і протестантами (аріанами й лютеранами). Залишив 14 послань на захист православ’я, проповідував моральне самовдосконалення, гуманне ставлення до «єресей», осуджував монастирське землеволодіння і багатство церкви.

42 Леонтій Карпович (бл. 1580—1620) — білоруський та український православний церковний діяч, письменник, проповідник; боровся проти унії.

43 Віталій (?—бл. 1640) — український письменник, перекладач, богослов і проповідник, був ігуменом Лубенського монастиря на Волині. 1612 р. в Єв’ї, в друкарні віленського братства, вийшла книжка «Діоптра, альбо Зерцало і вираженнє живота людського на том світі...», укладена Віталієм за грецькими джерелами.

і 44 І а сон — біблійний новозавітний персонаж. У домі Іасона знайшли притулок апостол Павло та його сподвижники, проповідуючи у Фесса-лоніках (Солуні). Очевидно, йдеться про епізод, коли їх було схоплено, але «міські начальники», «узявши поруку з Іасона та інших», відпустили арештованих.

46 С и л а — біблійний новозавітний персонаж, один із сімдесяти апостолів; разом з апостолом Павлом активно поширював християнство.

Г о т ф о в е (готи) — група германських племен; ідеться про західне відгалуження готів, так званих вестготів, які в 70-х роках IV ст. вторглися на Італійський’півострів і заснували в південно-західній Галлії королівство, яке проіснувало до .VI ст.

,47, Л онгоб а р дове (лонгобарди; буквально: «довгобороді») — германське плем’я, що жило по річці Ельбі. 568 р. перейшли Альпи і завоювали більшу частину північної і середньої Італії. Королівство лонгобарді» проіснувало до 744 р. Серед лонгобардів прищепилось християнство в аріан-ській версії.

48 Б а р о н і у ш-к а р д и н а л.— Йдеться про Цезаря Баронія (1538— .1607), історика католицької церкви, кардинала, директора Ватіканської бібліотеки, автора багатотомних «Церковних анналів» (1588—1593), трактату «Слово про походження русів та їхній чудотворний перехід в іншу віру», в якому тенденційно описуються причини проголошення Брестської унії 1596 р.

Григорій-пагіе ж.— Очевидно, йдеться про Григорія Великого Діалога (Двоєслова).

50Афанасій Шишк а-К рупецький — перемишльський уніатський єпископ на початку XVII ст. Насаджував унію за допомогою гайдуків, розбивав церкви, позивав православних до трибуналів.

51 Царство Константи ново — держава Константина Великого, римського імператора (306—337). Під своєю владою об’єднав усю Римську імперію, переніс столицю у Константинополь (Візантій) і визнав християнство за панівну релігію. Перед смертю сам прийняв християнство.

52 Царство ІОстініаноно — тобто держава Юстініана І, візантійського імператора (527—565). Розширивши свої володіння та зруйнувавши держави вандалів й остготів в Італії, уклав кодекс римських законів і упорядкував державне управління.

І о с і я — біблійний старозавітний персонаж; іудейський цар (640— 609 до н. е.), який боровся з ідолопоклонством.

54 Володимир (Василій) Святославич (? —1015) — великий князь київський, за якого було завершено об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі і в 988—989 pp. запроваджено християнство; і;:сля смерті церква оголосила його «святим».

65 Даниїл — Данило Галицький (1201 —1264), князь Галицько-Волинської землі.

56 Острозький Костянтин Іванович (бл. 1460—1530) —брацлав-ський староста, великий литовський гетьман, троїцький воєвода.

и...п ресла.вний в діяльності і п р а в о в і р і ї...—Князь Костянтин (Василь) Костянтинович Острозький був одним із провідних діячів православного табору, матеріально і політично підтримував православну церкву в її боротьбі проти католицької агресії та унії. Князі Острозькі виводили свій рід від Володимира Святого і Данила Галицького.

58 Г е т ф е й т.— Йдеться, мабуть, про Гефеста, в грецькій міфології бога вогню, покровителя ковальства; зображувався потворним і кульгавим, але дужим. Давні римляни називали його Вулканом і вважали за покровителя металоробного виробництва. Захарія Копистенський цим порівнянням підкреслює господарсько-організаційні здібності князя Костянтина Острозького.

59 Гіганти — в грецькій міфології велетні, народжені богинею землі Геєю від крапель крові бога неба Урана; повстали проти олімпійських богів, були переможені з допомогою кіклопів і Геракла та ввергнуті в глибину землі. Гігантомахія (битва богів з гігантами) — популярний сюжет європейського мистецтва.

60 X е р е в і Фелефофій — іудейські воєначальники, згадувані в Біблії.

61 А в е н і р — біблійний старозавітний персонаж, іудейський воєначальник..

62

1 ... 167 168 169 ... 202
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українська література 17 століття», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українська література 17 століття"