Читати книгу - "Спадкоємці Віанди, Олена Гриб"

***

/Минуло три місяці/

«А може не треба, Персику? – думала Жасмин, сидячи в залі очікування космопорту і граючись із магнітними застібками свого ультрасучасного комбінезону кольору небесної синяви. – Адже все так добре складалося! Бретт оцінив Лакі-Ейл і вирішив обов’язково заволодіти цим островом. Він зі шкіри вилізе, але виконає умови заповіту. Отже, через вісім місяців Сніжка отримає Торі-Ейл – точніше, його грошовий еквівалент, бо цей клятий маєток їй ні до чого. Вона закохалася в тебе по вуха, напарнику, і залишиться на Віанді. Чому тобі цього замало? Що за примха: супроводжувати її на рідну планету? Кажеш, усе заради захисту? Ні, Персику! Це не місія охоронця, а знайомство з батьками! І що далі? Обручки, будиночок на околиці, підгузки? Ех, друже… Невже ти справді готовий до цього? Як шкода тебе втрачати…».

На інформаційному табло з’явилося повідомлення про те, що рейс «Айстра-Віанда» затримується на дві години у зв’язку з митною перевіркою.

– Та ви там подуріли?! – Жасмин підхопилась і красномовно описала своє ставлення до бюрократії. – Я тут скоро корінням проросту! Ще й автомати не працюють! З голоду померти можна!

Її підтримали кілька сусідів по невдачі. Шум привернув увагу похмурого чоловіка в уніформі службовця. Він попросив не зчиняти галас, у зачекати у кафе.

– Це там, де бургери як гумові? – буркнула якась старенька жінка з модним журналом. – Посоромилися б, юначе…

– Кафе? – Настрій Жасмин трохи покращився. – Де кафе? О!

Вона зайняла віддалений столик, замовила всього потроху і приготувалася нудьгувати. Людей у залі зібралося мало, всі на диво тихі та пристойні. Скандалів не прогнозувалося, незвичайних подій – також. Лише двоє чоловіків у джинсах і сорочках з короткими рукавами поглядали з неприємною зацікавленістю, але вони були не з тих, хто зважиться чіплятися до асіанки.

Жасмин помилилась. Вона допивала першу чашку кави з подвійною порцією цукру, коли один із них, оглядаючись на партнера в пошуках підтримки, наблизився і почав нервово смикати нижній ґудзик.

– Так, я з Асіо. Так, татуювання справжнє. Так, це я співала пісеньку про птаорі. – Зазвичай люди не відрізнялися оригінальністю у питаннях, тож не гріх відповісти заздалегідь.

– О… Так… Ні… Тобто… – Незнайомець надто сильно смикнув ґудзик, і той відпав. Як не дивно, це додало чоловіку впевненості. – Еруар Лінош, канал «Істина поряд». Що ви думаєте про анонс циклу передач «Уся правда про Асіо»? Подана у прев’ю інформація відповідає дійсності?

– Залежить від того, яка. – Сенсаційні «викриття» Жасмин любила десь так само, як і цвіль. – Наприклад, людину не можна розірвати на п’ятсот шматочків. Тобто розірвати можна, а ось порахувати їх буде важко. Занадто дрібні, розумієте?

Репортер проковтнув слину, зробив крок назад і натрапив на вільний стілець.

– В… Вибачте, – промимрив у порожнечу.

– Вибачаю. У мене є трохи часу. Хочете дізнатися ще щось про асіан?

– Це правда, що на Асіо майже немає розлучень?

Питання застало Жасмин зненацька. Зазвичай іноземці запитували про міфи, якими ряснів інфонет, і сприймали відповіді з відвертим скептицизмом.

– Подивіться офіційні статті, пане Лінош. Я не експертка у цій галузі і не хочу, щоб мої слова перекручувалися.

З дзеньканням прилетіло повідомлення. Жасмин зраділа приводу уткнутися в інфопанель і натякнути співрозмовнику, що краще йому знайти для інтерв’ю іншу, менш упереджену асіанку.

«Жас, плани змінилися. Сніжка хоче на власні очі побачити Асіо, тому приїдемо ми лише наступного місяця. Сподіваюсь, я тебе не розбудив? У нас ранок, а мені ліньки шукати, який зараз час доби на Віанді. Не сумуй, не рятуй світ частіше, ніж раз на тиждень, і бережи вікна. П. С. Люблю тебе, напарнице. Сніжка теж. Вона прагне поспілкуватися по відеозв’язку, але на цій шахтарській планеті з інфонетом зовсім біда. Ми з’явимося в зоні доступу трохи згодом. Запасайся тістечками і готуйся до дівочих посиденьок».

– Ми, кхм… Хоч на весілля не забудь запросити, Персику. – Жасмин підняла очі на репортера, але той уже зник разом зі своїм другом. – Усі від мене тікають… Сумно.

Вона вийшла на паркінг і виявила, що виїзд перекрив якийсь нахаба на позашляховику. Відпихнула ту машину вбік, помилувалася перекошеною фізіономією водія, сіла за кермо свого авто… Інформаційне табло повідомляло, що лайнер із Айстри ось-ось прибуде, але це не мало значення. У Перса тепер своє життя. Настав час відпустити його і готуватися до ролі подружки нареченої.

По радіо вкотре обговорювалися події сьогоднішнього дня.

На Віанду приїжджає колишній гонщик Гері Ван із вагітною дружиною. Він планує повернутися у великий спорт, вона – присвятити себе благодійності.

Завершено судовий процес над Евіном Псарком. За вбивство Аруеля Еспати йому дали десять років. Апеляцію він подавати не збирається, у зверненні до репортерів просить не пробачення, а пам’яті для своєї доньки, що не боялася йти проти повелителів цього світу і шукала правду до останньої миті життя.

Азаль Сонцелика, навпаки, щосили затягує справу і перетворює кожне засідання на шоу. Їй пророкують довічний термін ув’язнення, проте з’явилися чутки про її недієздатність і все може звестися до примусового лікування