Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 168 169 170 ... 552
Перейти на сторінку:
Глибокий присмерк перейде туманом, В полях зажевріє веселий жар. І знову місяць, круглий і рум’яний, Блискучим колом випливе з-за хмар. І заясніють вулиці снігами, Прозорий дим полине за хатами. І білий иній розцвіте бузком Під кожним тином, ґанком і вікном. 3 О ці казкові тихі надвечір’я Дзвінких, золоторогих вечорів, І синь небес у пелюстках сузір’я, І гул річок під скелями борів… Неначе дивна білосніжна мрія, Зимова ніч виходить з берегів. Горить, сріблиться ніжно над землею Далекою північною зорею. «Я сказав тобі: „Ти маленьке сонце!“…»
Я сказав тобі: «Ти маленьке сонце!» Ти оглянулася і засміялася. Сміх дзвенів промінням. В ньому я вчув задоволення, Перемішане з бризками соромливості. Серце тихо-тихо затремтіло І проспівало мені: «Щасливий, Ти знайшов незайману Радість!» Ранок
Бринять хмарки, повітря, води. Під пальцями морозів Вібрують струнами гілки. І тихий сад, немов орган, Згучить понад снігами… На сході золота октава. О друже мій, ти брат по крові… О друже мій, ти брат по крові Рослинам всім і назвам і речам! Коли табун реве на водопої І луни котяться по горах, Хіба тебе, пісень твоїх немає там? Он птиця за рікою Безсило сплескує крилом. І наші ноги почувають втому, Немов би з нею ми злились в одно. Навколо стигнуть грона, Рум’янить день дітей малих, І музика небес у голубому Однаково милує нас усіх. І кожен крок землі сирої Нагадує, і кличе, і зове; І навіть дуб, розколотий грозою,
1 ... 168 169 170 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"