Читати книгу - "Вибач та зрозумій, Катя Кірініна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я слухаю його промову, і ніяк не можу зрозуміти, чи я винна, що він спав з Веронікою? Може так воно і є, може моє бажання стати матір'ю, що зовсім знищило бажання бути коханою дружиною?
В очах Андрія зараз стільки болю та смутку, що стає страшно, адже цей чоловік ніколи так не каявся. А може це й не каяття? Запахло смаженим, і він вирішив, що краще скаже, як є, сподіваючись, що я передумаю і не піду від нього? Але мені цього замало. Страшенно замало.
— Чому ти не намагався поговорити зі мною? Ми б разом виходили з цієї кризи. Навіщо треба було шукати розради в обіймах іншої жінки? — чомусь вступаю в цей діалог.
— Я не міг з тобою поговорити, ти щоразу перед моїм носом зачиняла двері та відгороджувалась від мене, — важко видихає Андрій, наче всі слова зараз даються йому насилу. — Думаєш тільки тобі було важко, а мені дивитись на тебе, знати, що ти мучишся, було легко? Чи ти думаєш, я не хотів дітей? Це була наша спільна проблема, Олесю, але ти справлялася з нею сама, а мене виставляла за поріг. Ми навіть у відпустку перестали їздити, бо ти боїшся підчепити якийсь вірус. Це все стало нав'язливою ідеєю, яка мене лякала, щоправда. Може я звичайно й егоїст, але ти ніколи не думала про мене, я був лише засобом досягнення мети. Якоїсь миті, я зламався, але постійних стосунків із нею – не шукав.
Якби це була будь—яка інша ситуація, я його пожалкувала б, та притиснулася до нього, щоб втішити. Так, саме в цей момент, мені хотілося притулитися до свого чоловіка і цілувати його. Я практично мало не кинулася йому в обійми, щоб зрозуміти, що між нами ще хоч щось є, щось залишилося.
Може, він ще скаже щось таке, після чого я зможу його виправдати, і наше життя знову попливе тим самим напрямком?
Але цим планам не судилося збутися, тому що в Андрія задзвонив телефон, що лежав переді мною на столику в передпокої.
На екрані висвітлилося ЇЇ ім'я і весь жаль до чоловіка як рукою зняло. Ось він, кінець. Нехай тепер його втішає інша, саме та, що мені в обличчя відповіла, що коханки у мого чоловіка, немає.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибач та зрозумій, Катя Кірініна», після закриття браузера.