Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім 📚 - Українською

Читати книгу - "Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Забудь мене, Впіймай мене" автора Ретта Кім. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 16 17 18 ... 71
Перейти на сторінку:

— Йду. До тебе додому.

— Ще чого? У кого ти таким нахабою виріс? — я зміряла його поглядом.

— А таких, як ти інші не доб’ються, — знову хитра усмішка.

— Ти точно з якогось високого дерева гепнувся, — зітхнула я. — Не марнуй свій час, Стюарте, у тебе нічого не вийде. Чого ти взагалі причепився?

— Ти, як мінімум, солодко пахнеш, — задоволено промовив він. — І я Алекс.

— Я не товар. Йди шукай іншу жертву. І бажано, щоб я цього не бачила. Інакше точно розіб’ю тобі пику, — спокійно промовила я.

— А ти п’єш кров? — запитав вампір. Перехожий підозріло глянув на нього. Ще б трохи й пальцем біля скроні покрутив.

— На ціле місто прокричи й тебе в психлікарню заберуть, — гмикнула я. — Не так часто, як ви. Одного разу на місяць-два вистачає. Так, я відповіла на твоє запитання? Відповіла. Тепер зникни.

— Номером поділишся? — запитав він, нахилившись до мого обличчя. Я відновила відстань.

— Ще чого? Ти казав, що сам дізнаєшся. Ти, взагалі, чого по ночах бродиш? Роботи не маєш?

— Та ні, я працю. Продакт-менеджером у компанії батька. Але дізнався, що ви вийшли на слід вбивці. Вирішив поглянути, — він підняв руку й потягнувся до мого волосся, та я її перехопила. Він гмикнув. — Ну, раз сам, то сам. Дізнаюсь. — хлопець усміхнувся. — Ти гарно працюєш.

— Даремно стараєшся, я на компліменти не ведуся, — я відпустила його руку й попрямувала далі.

— Це теж його вина, так? — від такого питання я мало не перечепилася через власну ногу. Він що, копає під мене? — А втім, це не моя справа, так? — долетіло мені в спину. Я повернулась і глянула на нього. Він стояв і усміхався. Точно не відчепиться. Ну й нехай. Поглянемо, як багато він дізнається.

— До зустрічі, — я махнула рукою й попрямувала додому.

***

Як думаєте, чи змінить нашу героїню спілкування з Алексом?

1 ... 16 17 18 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім"