Книги Українською Мовою » 💛 Любовна фантастика » Безстрашність, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Безстрашність" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 170 171 172 ... 247
Перейти на сторінку:
Глава 32. Купівля заводу.

Прокинулася на одному з перехресть, Вадим трохи різко загальмував.

— Так навіщо мені потрапляти на прийом до короля.

— Це через підприємство, яке я хочу купити. Сьогодні розмовляла з ним, розповідала ще про розрахунки. І з приводу кредиту, він виступатиме гарантом, щоб мені взагалі дали гроші без застави бізнесу. І він хоче з вами двома познайомитися. Германа вже бачив, але тепер поспілкується. Від твоєї фотки в справі він був у шоці. Я ось переживаю тепер як із тобою бути.

— Це через мою неординарну зачіску?

— Так.

— Я подумаю. Як батько? Він же переїхав до тебе.

— Угу, живе на першому поверсі.

— Очікувано. Злитися на мене?

— Не говорив і не питав про тебе. Ти йому дзвонив?

— Ні.

— Ну й дурень. Він уже помирати зібрався, ледь відрадила.

— Я взагалі не розумію, якого біса вони мене народили.

— Напевно тому що любили і хотіли тебе.

— Іза, батькові було 70, матері 55? Де логіка і здоровий глузд?

— А як же любов? Вони ж любили тебе, і батько тебе досі любить, хоча ти його образив. Хлопці, я сьогодні вже буду вдома, — сказала заздалегідь своїм охоронцям.

— Хм, Ізабелло, а де тут знайти готель.

— Вдома поговоримо, є кілька ідей, де ви будете жити.

Додому піднялися вже втрьох.

— Якщо хочете кардинально переодягнутися, то там гардеробна. З краю є вільні вішалки, можна повісити одяг. Тут туалет і ванна, руки помити. Прямо вітальня. Я поки що Настю піду знайду.

Першим до нас вибіг Єгор. Побачивши нових для нього людей застиг, не підходячи до них. Я обійняла дитину і потріпала по волоссю.

— Єгорко, це дядько Стас, а це дядько Герман. Мама де?

— З Антошкою, його дядько гладить.

— Зрозуміло, отже, в Антошки масаж. Переодягайтеся і підходьте на кухню.

Я зайшла до подруги, сказала, що приїхала з гостями. Вона мене обрадувала, що доставка продуктів вже була. Радує, значить обід відбудеться. Пішла на кухню і по ходу дізналася, коли Антуан із Нейтаном та Інгою планують додому. Мені радили починати вечерю без них, вони ще затримаються на роботі.

Трохи незвично було побачити Германа в простих штанах і футболці. Стас теж переодягнувся і став виглядати охайніше. Накрила на чотирьох, Настя підійшла буквально через кілька хвилин, провівши масажиста.

— Я дивлюся багато пропустив, у тебе вже другий пупсик.

Подруга поклала сонну дитину в дитячу гойдалку. А старшого сина посадила за стіл і поставила йому їжу.

— А ти досі під наркома косиш?

— Це мої перемоги! — образився Стас.

— Гей, не сваріться.

— До речі, Стасе, я тут придумала, як ти можеш свої перемоги відзначати, не чіпаючи волосся.

— Ну і? Значки збирати?

— Наклейки у вигляді зірочок клеїти. Або у вигляді космічних кораблів, військових чи цивільних.

— Забавно.

— Зате зможеш бути і сам охайним і переглядати свої перемоги, гортаючи журнал.

— Гаразд, подумаю. Давай так, я пострижуся, а ти будеш давати своє волосся мені заплітати косички.

Ми з подругою скривилися, пам'ятаємо як він за волосся смикає, коли коси плете.

— Я обережно!

— Гаразд, чого не потерпиш заради такої справи.

— У мене навіть є машинка для стрижки, сьогодні ж поголимо.

— Віддаю перевагу сходити до майстра і зробити модну зачіску. А то хтось мене на лисо обріє.

Домовившись про стрижку спокійно поїли.

— Так тепер щодо місця проживання, — сказала я з посмішкою, — поживете перший час у дідуся на першому поверсі. У нього дві вільні кімнати.

— У сенсі в мого батька? Він у курсі, що я прилетів?

— Так, чекає, коли ти прийдеш.

Провела хлопців із речами до дідуся. Він нічого не сказавши впустив їх у квартиру. Я одразу пішла показувати Герману його кімнату, залишивши батька з сином наодинці поговорити. Коли повернулася, вони стояли обнявшись.

— Дідусь, Герману я вже кімнату показала. Тобі щось потрібно?

— Вже ні. Дякую, що привела його.

— Ти не злишся через мою зачіску?

— Та чорт із нею, головне, що сам у порядку.

— Я завтра вранці пострижуся.

— Германе, я пізніше зателефоную, скажу о котрій ми їдемо. Хоча я ж вам ще проект повинна занести. Загалом, зідзвонюся і спущуся до вас.

Коли наступного разу повернулася Стаса вже не було, дідусь сказав:

— Втік у салон, стригтися. Знайшов щось у мережі поблизу від дому.

— Хм, ну гаразд. Я хотіла, щоб він теж почитав.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 170 171 172 ... 247
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безстрашність, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Безстрашність, Вікторія Хорошилова» жанру - 💛 Любовна фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"