Читати книгу - "Гармонія , Анна Стоун"

Софі зрозуміла, що її обвели навколо пальця, ще коли він погодився на шлюб. Рада зиркнула на доньку старости, показавши одним поглядом, що та отримала в ній ворога. Їй хотілося щось сказати, але побачила, як Альбрехт сів на землю, його очі почали закочуватися, обличчя вже було біле, як сніг.

— Йому потрібен лікар! 

Альбрехт сидів, відчуваючи, як біль роздирає тіло. Він не кричав — лише стискав зуби, важко дихаючи. Врешті, відкинувся на мокру траву. Дощ все ще не вщухав. 

Рада сіла поруч, схопила його за руку.

— Тримайся, Ал. Зараз витягнуть кулю — і все буде добре.

Дівчина хвилювалася за нього дедалі більше. Хоч вона була впевнена, що поранення не серйозне її не залишала думка, що куля зачепила якийсь нерв. Тоді справи погані.