Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Тумани стеле ніч на серці, А над туманами журба. Сонце
Очі вершинні безумно розкриті. Безум небесний з мечем у руці Ходять під Сонцем – Сонцем убиті, Ходять під Сонцем – Сонцем убиті, — Сонцем убиті – Трупи, Мерці. Цвинтарі Сонця. І соняшний льот. Сонцем убиті проходять в Огні. Сонце безумно сміється з висот, Сонце безумно сміється з висот, — Сонце вбиває, вбива на землі На Цвинтарі Сонця тепер мені жить. На Цвинтарі Сонця тепер мені спать. А Сонце безумно горить і горить, А Сонце безумно горить і горить, І Привиди денні летять і летять. На Цвинтарі Сонця не зрушиться тиш Ні вибухом грому, ні стрілом гармат. А Сонце палає безумніш і зліш, А Сонце палає безумніш і зліш, — А Сонце, як ворог, а Сонце, як кат! «Двадцять весен білих-білих…»
Двадцять весен білих-білих… Двадцять келихів ущерть. Пив я Соняшну Отруту — І в останнім випив смерть. Яривсь, ярився червоний. Цвів же цвів же злий Огонь, — Пив я Соняшну Отруту, Пив палаючий Огонь. Пив я з келихів смертельних, Вином Сонця повних вщерть, Поки випив всю Отруту, Поки випив Сонце – Смерть. Ще Огонь цвіте – огніє, Але Сонцем мертвий я. Я пройшов своє належне, Я пройшов свої поля. Ще Огонь цвіте – огніє, Ще горять його ножі, Але я пройшов пустині До останньої межі.
Очі вершинні безумно розкриті. Безум небесний з мечем у руці Ходять під Сонцем – Сонцем убиті, Ходять під Сонцем – Сонцем убиті, — Сонцем убиті – Трупи, Мерці. Цвинтарі Сонця. І соняшний льот. Сонцем убиті проходять в Огні. Сонце безумно сміється з висот, Сонце безумно сміється з висот, — Сонце вбиває, вбива на землі На Цвинтарі Сонця тепер мені жить. На Цвинтарі Сонця тепер мені спать. А Сонце безумно горить і горить, А Сонце безумно горить і горить, І Привиди денні летять і летять. На Цвинтарі Сонця не зрушиться тиш Ні вибухом грому, ні стрілом гармат. А Сонце палає безумніш і зліш, А Сонце палає безумніш і зліш, — А Сонце, як ворог, а Сонце, як кат! «Двадцять весен білих-білих…»
Двадцять весен білих-білих… Двадцять келихів ущерть. Пив я Соняшну Отруту — І в останнім випив смерть. Яривсь, ярився червоний. Цвів же цвів же злий Огонь, — Пив я Соняшну Отруту, Пив палаючий Огонь. Пив я з келихів смертельних, Вином Сонця повних вщерть, Поки випив всю Отруту, Поки випив Сонце – Смерть. Ще Огонь цвіте – огніє, Але Сонцем мертвий я. Я пройшов своє належне, Я пройшов свої поля. Ще Огонь цвіте – огніє, Ще горять його ножі, Але я пройшов пустині До останньої межі.
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"