Читати книгу - "У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат- квіток"

Усім і кожному (лат.).

Ломені Луї (1815–1878) — критик, автор «Галереї славетних сучасників очима недалекої людини».

«Сен-Марс», «Червона печать» — твори Альфреда де Віньї, присвячені французькій історії.

Академія написів — установа, що належить до Французького інституту (об’єднання різних академій), заснована 1663 року, до неї входять учені (40 членів) у галузі історії та археології.

Масперо Ґастон (1846–1916) — французький єгиптолог.

Ашурбаніпал — ассирійський цар (VII сторіччя до Різдва Христового).

Брессан Жан-Батіст (1815–1886) — славетний паризький актор «Комеді Франсез».

Тірон Шарль-Жозеф (1830–1891) — відомий комік театру «Одеон».

«Авантурниця» — комедія у п’яти актах Еміля Ож’є (1820–1889), поставлена вперше на кону «Комеді Франсез».

«Зять пана Пуар’є» — комедія Еміля Ож’є і Жуля Сандо про мораль вельмож.

Пій IX — Папа Римський з 1846 року. Дбаючи про підтримання світської влади понтифіків, виступав проти об’єднання Італії.

Распайль Франсуа (1794–1878) — учений-хімік і політик, учасник двох революцій.

…«ввечері, з пущі лісової» — рядки вірша Альфреда де Віньї «Ріг».

Ґабріелові палаци… — Ґабріель Анж-Жак (1698–1782) — архітектор (палац Крійон, Малий Тріанон, Опера).

Палац промисловости — будувався тоді до Всесвітньої виставки 1878 року.

Трокадеро — будинок, споруджений до Всесвітньої виставки.

Порт-Сен-Мартен — тріумфальна арка на честь перемог Людовіка XIV (1675).

Порт-Сен-Дені — тріумфальна арка на відзнаку форсування французами Рейну (1672).

«Орфей у пеклі» — оперета Жака Оффенбаха, поставлена в театрі «Буфф-Парізьєн», а потім у театрі «Ґете».

Сен-Сімон Луї де Рувруа (1675–1755) — мемуарист і політик.

Сен-Ферреоль — магнати, які пішли від позашлюбного сина Людовіка XIV і мадемуазель де Ла Вальєр.

Прямим шляхом (лат.).

…обернувся доброзичливою Евменідою… — Евменіди — богині помсти у греків, звані ще й ериніями.

«Ісусове життя» — твір Ернеста Ренана, опублікований 1863 року, перший том монументальної праці «Історія походження християнства».

…кантівський Усесвіт… — Кант Іммануїл (1724–1804) — німецький філософ, за Кантом, номени, речі самі в собі, непізнавані, світ ми сприймаємо через феномени, які нам даються в просторі й часі, апріорних формах чутгєвости.

Палац Дарія — за твердженням критика Натана, Пруст плутає палац Дарія у Персеполісі і ассирійський палац Саргона у Хосрабаді.

Жером Жан-Леон (1824–1904) — член Академії образотворчих мистецтв, запеклий ворог імпресіоністів.

Няню (англ.).

Вольф Фрідріх Авґуст (1759–1824) — німецький філолог, приписував «Іліаду» і «Одіссею» різним поетам, доводив, що деякі промови Ціцерона — апокрифи.

Моторною (англ.).

«Чужинцю, ідин-но…» — напис у Фермопільській ущелині на відзнаку битви (480 перед Христом), де полягло триста спартанців, не пропустивши загони Ксеркса (див.: Геродот. Історії, книга VII).