Читати книгу - "Дочка королеви, Наталі Блейк"

Я кивнула головою і повернулися в офіс, мене накрили дивні неприємні емоції, наче я була центром скандалу. По спині пройшлися холодні мурашки, які обдали мене котком реальності, і показали що я зробила помилку коли покликала Дерека на обід. Що ж більше таких помилок я не буду робити, завтра зустрінусь з Крісом,  та й забуду за цю всю історію, можливо ми навіть посміємося.  

Я швидко зайшла в кабінет і сіла за своє робоче місце, я зараз нічого не хотіла, мені треба сфокусуватися на роботі, а не на тому, що зараз відбулося. Ще трішки думок про Дерека і Кріса і я втрачу розум.

Катріс була на місці, і навіть не підвела очі  вона щось друкувала на комп'ютері та виглядала досить зайнятою. Дерек зайшов і покликав мене до себе, Катріс наче зблідла від злості, та проводжала мене очима з кабінету.

- Я вас уважно слухаю.

Дерек посміхнувся моїй прямолінійності та те що я зверталася до нього на ви.

- Те що зараз сталося..

- Я думаю краще про це забути, і удати наче цього не було. Так буде краще для вашої репутації.

Він підійшов настільки близько що я не могла приховувати як сильно я збуджувалася, як моє дихання збивалося та як колотило серце. Але розум давав сигнал відсунутися та залишити лише спогад про те, що сталося між нами.

- А що буде краще для тебе? - він прошепотів мені ці слова на вушко, і мурашки вкрили все тіло, румʼянець з'явився на обличчі знову.

- Це не важливо. 

- Чому?

Він обходив мене, наче оглядав з усіх сторін, аж раптом подзвонив телефон. Розмова почалася напруженою нотою, бо він стиснув кулак настільки що його кісточки побіліли. Я вийшла з кабінету, повідомляючи про це Дерека не голосно. Відчуваю що це тільки початок.

Я доїхала до дому швидко, наді мною наче камінь висів після того що сьогодні відбулося. Я лягла в ліжко просто дивилася в стелю, подальшого плану, в мене не було, я хотіла з'ясувати чи дійсно я хочу Дерека, чи мені просто хочеться сексу і тому в мене була така реакція, і моє тіло просто дає мені сигнал що він гарний. Як там не було, навіть якщо Дерек мені подобається, то це не правильно, я хочу вибудувати свою карʼєру сама, і не стати персоною нон грата, якщо щось піде не так. В цих думках я заснула.

Я прокинула він того що мій телефон вібрував. Це був Кріс, він розпитував, чи все добре і, чи ми зустрінемося. Я посміхнулася і сказала що звісно все в силі. Я пішла приводити себе до ладу, вмиватися, приймати душ, ще й треба було вирішити що вдягнути. Я написала Маргарет, і вона зголосилася допомогти, вона зайшла по дорозі за кавою і прийшла як раз  коли я вже висушила голову та вдягнула хатню піжаму. 

- Я дуже рада тебе бачити!

- Я скучила. -  Ми обійнялися, і я відчула запах свіжих круасанів.

Ми перейшли одразу до справи, п'ючи каву ми перебирали шафу в пошуках чогось ... що мені б пасувало, і підкреслило мою фігуру. Я не хотіла вдягати сукню, тому ми обрали штани які були з офіційного костюма,  та білий гольф, виглядало дуже гарно та ніжно. Мені сподобалося, ми були в захваті, від того як воно виглядало на мені.

Я розповіла про те що відбулося зі мною і Дереком вчора.

-Ти вирішила трахнути всіх заможних холостих чоловіків? Хороша тенденція.

- Ні, я не трахалася з Дереком.. і не буду..

- Поки що.. Але хочеш цього?...

- Так, але йому про це не варто знати. Я йду на зустріч з Крісом, тому ми не будемо розвивати тему.

В животі все скрутило після того, як Маргарет згадала про Дерека. Треба відганяти ці думки від себе. Ми з Маргарет вийшли разом з будинку і сили в таксі, мене відвезли того ресторану де ми з Крісом мали зустрітися, а Маргарет поїхала покоряти новий для неї клуб, в пошуках двійника Кріса, як би це смішно не звучало.

Я зайняла столик, і замовила каву. Я прийшла раніше на пару хвилин, та очікувала Кріса, я дивилася в різні куточки ресторану та з мого місця було видно вхід. Його не було, я прочекала пів години. Сльози вже підступали, в горлі ком, і злість мене накрили. Я була дуже розчарована, випила три кружки кави та  вирішила що час повертатися до дому. Я підвелася, ноги мене ледве тримали.  Заплативши за каву, я пішла геть. Я написала багато смсок Крісу, навіть подзвонила, але абонент поза зоною... 

Я йшла до дому пішки, ноги мене несли невідомо куди, я вже не розуміла що відбувається, сльози лилися, не зупиняючись. Але я ж немала якихсь марних надій, що я йому подобаюся чи він зацікавлений.. Як я на це попалася і повелася.. Ми були знайомі всього пʼять хвилин.