Читати книгу - "Заручені магією, Катаріна Рейніс"

Вся родина в зборі. Навіть Анна тут. Лише відьми не видно.

- Ти спізнився, - підтис вуста батько. Так, він же не був присутнім при сьогоднішньому зриві!

- Потрібно було розвіятися, - криво посміхнувся, присідаючи до столу. – Яра вже повечеряла?

Що відбувається? Мати дивно насторожилася, прикусивши губу. Переглянувшись з Анною, вона повільно відклала столові прибори.

- Ти тільки не сердься, - зайшла здалеку. – Ярослава поїхала…

Шок! В кімнаті зависла напружена тиша, навіть батько завмер в очікування подальшого розвитку подій.

- Куди? – прошипів Януш, з усіх сил стримуючи гнів, що підіймався зсередини.

- Я відвезла її до найближчого села, - прошепотіла Анна, опускаючи очі.

- Чому відпустили? – до болю стис кулаки, аж кістки затріщали.

- Вона б усе одно пішла, - скинулася наречена. - Краще так, аніж блукатиме поночі лісом!

Біль, злість, розпач пронизали тіло. Звідки взялися всі ці почуття? Невже, дійсно, вплив магічних пут? Невже, перебуваючи поруч, вони ще міцніше зв’язали його з відьмою?

«Нічого! Нічого! Залишилося якихось чотири дні і все закінчиться! Варто лише потерпіти!»

Зірвавшись з місця, Януш помчав геть.

- Ти куди? – гукнула навздогін стурбована матір.

- До себе!

Голосно гримнувши дверима, некромант пішов.

- Що робитимемо? – в повному розпачі поцікавилася жінка, витираючи кутиком серветки набіглі на очі сльози.

- Нічого, - важко видихнув чоловік. – Він повинен сам з усім впоратися. Інакше ніяк!