Читати книгу - "Опора, Moon Grey"

- На УЗД людина жива.

- Я ж про частку душі. Поки вона риба. А то клітини в купі, які поєднані і підготовлені в певну форму, яка буде розвиватись, як людина. На той час вона має тільки частинки частки душ тата та мами, але не власну.

- Душа риби туди як на дачу бігає?

Час зміряв поглядом КВ:

- Ну типу того. – Підкотив очі під лоба, похитав головою і продовжив, - так от отой шмат душі, він одразу в двох місцях. І які події зовні переважать, яка внутрішня сила минулих життів, то тим частка душі і буде. Відлік йде. Поки риба жива, то в її покращенні, щоб частинка душі виконала свою роль розвитку далі, в людському, основному місці присутності рахується час перебування, виношування. Второпав? Не факт, що людина чи риба. Це будь-що. Відлік від минулого йде, яке є попереднім перед сном. І там відбуваються події, які можуть і не дати рибі відбутись в людині. А місце-то готове.

- І Що ж тоді?

- Що-що, викидень, аборт, каліка, бо інша душа буде вкинута нашвидкуруч. Чим більше прегнень не розвитку, а вбивств інших, тим більше часу розвитку у знищених, а вбивці просто вичерпують себе та вироджуються. А закинуті душі тільки кріпнуть і долають це подвоєне завдання- жити власне життя в іншім, будуючи його з тим, що є. Це особливі люди, за рахунок них відбувається відтворення світу. І ти щоразу вичерпуєш їх силу. І це все не по факту плину часу, який в людей, щоб мені самому хоч якось орієнтуватись в тому, що ти тут навернув повтореннями історій.

- І коли вийде строк для частки душі, то буде точно 40 тижнів і вона народиться, хай би який там час на людських календарях не був, чи 27 тижнів, чи 42 тижні?

- Так.

- Але як же 42, - КВ примружив очі, - це ж більше строку.

- Та на бога. Це ж взаємодія енергій елементів стихій. Це їх і поєднує. Яка сила переважить в поєднанні, таке і набуття форми, змісту і т.д. Спорідненість часточок частин душі ще ніхто не відміняв.

- Яке ще поєднання. Кумівство?

- Типу того. В Роду, наприклад, є Частка. Слово «частка» тобі щось говорить?

- Ну, частина цілого.

- Отож. При поєднанні відбувається злиття часток пікселя душі. Ми ж тепер Всесвіт, розбитий тобою, збираємо по пікселям. Щоб отримати оті чисті стихії і нарешті отримати спокій.  А це непочатий край роботи.

- Та так… - КВ зітхнув. – А далі?

- Що далі? Поєднання?

- Ну.

- Так в кожного свій час. В когось раніше, а в когось пізніше. Як тільки в полі з’являються з майже однаковим набором пікселі, в яких переважає схожість + та - , то всі будуть стримуватись останнім, хто є. Адже в них дуже сильне магнітне поле. Люди вважатимуть, що то 42 тижні, але то буде саме 40 згідно останнього доєднання частки.

- А як же рахувати?

- А рахується завжди по останньому з тріади часу. Це пріоритет. Спочатку визначене положення від весняного переходу Сонця, далі відлік ретроградний і… на бога, це вже описано, а люди переписали.  І це застосовується в людськім, на цей момент їх розвитку,  тривимірному світі. Для людини час зачаття завжди вираховується від часу народження і завжди становить 40 тижнів. Саме по моєму надточнім часі. Оте переведення годинників ще все псує. Тому, коли поєднуються звірі, риби, люди, предмети- виходить отакий борщ. Але переважає сильніша енергія. Це й буде проявом Душі, яка веде протокол завдань власного покращення: місця, ресурсів, відродження ким чи чим вона є. А ФТ, яке є виконавцем – вестиме своєю стихією виконання цих завдань, щоб досягти рівня майстерності. ФТ на те й дається, для кожного завдання різне і перехід його різний, наприклад: смерть, протікання загоєння, відновлення, як і його форми теж: дитинство, юність, молодість та зрілість; а ще наповнення форм: любов, щирість, брехливість, злість і все це триєдино показує стан перебування та дієздатність.

- Так не завжди ТТ знаходять спільну мову з ФТ. Вірніше дуже рідко знаходять. Майже ніколи. Ці форми не завжди людські.

- Звісно. Де ти бачив людину, яка себе вивчила? Ні, це ж різні мови, різні вібрації. Тому й намагаючись, зібрати в купу всі рештки…- Час зиркнув на КВ.

- Та перестань, я й так вже знаю, що накоїв.

- Ну, тож всі згадують те, що їм було в їхній історії в певному вимірі, відомо. Через сни, знаки. Але насправді, то майбутнє намагається змінити себе і увесь час впливає на нинішнє, а ті, хто сприймає ці потоки, бо налаштований на «моє», «хочу спробувати» -той і змінює минуле. Згадуючи.  Всі все знають, є всі відповіді. Структура сприйняття тільки порушена. Бо один телепень…

- Та ну.

- Я тобі це згадуватиму увесь свій час. Ти задумав стати тим, якою формою і яким наповненням ти не є. Бо ти тільки відтворит , створити, проявити повинен був. Ти неповторний, але ти наповнений. Якби ти став тим, чим наповнений, то втратиш свою суть. Здатність проявлятись.  

- Ти хочеш сказати, що я ніколи не зможу мати емоції?

- Ти сам в це віриш?

КВ зараз був саме тією дівчинкою, чия історія життя крутилась і крутилась в кванті, який нісся в плазмі перебуваючи сам в собі…. Він намагався розкласти по полицях дії її братика, дії матері, інших, щодо дівчинки. Можливо це дасть йому осягнути відповідь.

- Вірю! Вірю! Вірю! Чуєш?!

- Та не репетуй. Раз віриш, значить відповідь десь є. Інакше тобі не прийшло б це в мрію. Чи поки марення безтолкові, які знову призведуть до самознищення.  

- Всі все знають і ніхто нічого мені не говорить.

- Так ніхто ж не пам’ятає ТВОЄ.  Щоб була пам’ять, треба було її носіїв не трощити. Але тоді б не було появи живих людей, які здатні записувати на носіях історію. Ну, бувай! – Додав Час і велично відкланявся.

- Ось тобі й маєш.- КВ подивився на місце, де щойно калатав Час.

Та за мить КВ вже витав туди-сюди, гойдався на хвилях Всесвіту:

- Мені потрібен план. – КВ впевнено війнув по своїх коморах історій в пошуках першоджерел.

За якийсь час він наскирдував стоси інформації. Деяка злипалась та перепліталась. Він закопався в цій скирді, наче той пес в купі листя. Ця асоціація прибрела в його ближнє сприйняття і він ухопився за неї: