Читати книгу - "Тільки ми, Ліка Радош"

- Розумію. Не хвилюйся. Почекаю тебе біля під'їзду. Якщо пообіцяєш довго не затримуватись? Холодно ж?! – відказує Плутар, та обіймає мене за плечі.

В його руках раптово розслабляюся. Так дивно. Для мене це все нове. Стосунки, обійми, поцілунки. Але за короткий час я уже привикла до цього. Привикла до Стаса. Навіть міміку його вивчила. І розумію, що на цей вечір іде тільки заради мене. Але мені це потрібно. Оксана важлива людина в моєму житті і я дуже хочу, щоб вони знайшли спільну мову. Щоб мені не потрібно було розриватися між цими двома. Бо розумію, що зовсім скоро Станіслав законно посяде одне із головних місць в моєму серці. Місце мого коханого..