Читати книгу - "Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка, Умберто Еко"

«Новий»

Арістотель

Хоча соціальне піднесення ремісництва та вага практичних мистецтв, що зростає, є однією з інновацій у науці Чинквеченто, не менш важливу роль відіграють гуманістичні дослідження. Відкривши по-новому грецькі та давньоримські філософські, медичні, наукові твори та доктрини, збагачуються знання, спонукаючи до нових напрямів досліджень у медицині, математиці, фізиці та географії. Важливе значення мають нові видання та переклади Арістотелевих праць, що втілюють плоди гуманістичних дослідницьких методів. «Новий» Арістотель гуманістів, відмінний від середньовічного, посідає чільне місце у філософській та науковій культурі Чинквеченто. Теорія про стихії, рух та Арістотелеве вчення про космос рідко піддаються сумніву, й лише в наступному столітті почне утверджуватись геліоцентрична концепція побудови світу — тільки подолавши опір прихильників Арістотелевої фізики. До Арістотеля, як його розуміли гуманісти, долучаються твори його послідовників, зокрема «Механіка» (Meccaniche) (аж до XVII ст. творові приписували авторство Арістотеля) та трактати Теофраста (370—284 рр. до н. е.) про рослини.

Друкарство

Праці гуманістів не можна відмежовувати від розвитку книгодрукування рухомими літерами, одного з найголовніших факторів розвитку науки в добу Відродження. Друкарство зумовлює поширення наукових знань поміж різноманітною публікою, набагато численнішою за кількість тих, кому призначалися рукописи. Друк книг також уможливлює репродукцію зображень, які набувають чимраз більшої ваги в науці й техніці, приміром, як у випадку з De humani corporis fabrica Везалія та De re metallica Агріколи (1494—1555). Вплив книгодрукування надто вагомий у медицині: через розповсюдження численної літератури народною мовою традиційні засоби контролю медичної діяльності зазнають кризи, полегшуючи поширення неофіційних способів медичного лікування. Хірурги-м’ясники, цирульники, цілителі та шарлатани отримують у своє порядкування доладні підручники з практичної медицини та фармації, недорогі й легкі у користуванні; мають, до всього, ще й змогу доволі легко писати у памфлетах та листівках про власні способи лікування та лікарські засоби, які продають. Розвиток поліграфічної галузі сприяє поширенню справжнього літературного жанру, так званих таємних книг, які в XVI ст. вщерть заповнили видавничий ринок, що саме зароджувався.

Нові світи

Картографія

Одним із найпотужніших поштовхів для розвитку науки стають у XVI ст. мандрівки-експедиції та географічні відкриття. Подорожі океанами, започатковані у XVI ст., потребують дедалі складнішого приладдя, аби визначати курс та швидкість корабля, а також чимраз детальніших географічних мап. Картографія, яка у попередньому столітті набула у політиці Іспанії та Португалії стратегічної ваги, тепер привернула увагу численних європейських держав. Мета Каси-де-Контратасьйон (Торговельна палата) Севільї, заснованої в 1503 р. королевою Ізабеллою, полягала в управлінні торгівлею з Америкою та мореплавством. Різноманітні наукові галузі, зокрема прикладна математика, у її діяльності посідають вагоме місце, дуже стрімко вона перетворилась на місце, де навчають на капітанів, складають географічні мапи й  виробляють навігаційне спорядження для мореплавців. У другій половині Чинквеченто картографія найбільше розвивається передовсім у Північній Європі. Протягом останніх десятиліть XVI ст. Англія закладає підвалини своєї мореплавної могутності, внаслідок чого посилюється викладання математики та географії, і не лише в університетах, а й на приватних курсах, на кшталт тих, що було організовано в Лондоні британською Ост-Індською компанією36. У Нідерландах картографія розвивається завдяки Герарду Кремеру, якого на латинський манер називали Меркатор, провідному картографу XVI ст. Меркатор стояв біля витоків справжньої школи картографів, котрі працювали переважно в Нідерландах. Завдяки друкарю та видавцю Крістофу Плантену, з-під друкарських станків котрого з’являються на світ одні з найкращих карт, наприкінці Чинквеченто одним із найголовніших осередків картографії стає Антверпен. Голландська республіка, зокрема Амстердам, перетворюються на центр виробництва географічних мап, через, зокрема, внесок протестантів з південних Нідерландів. Найприкметнішою є доля Йоссе де Хондта (1563—1612), учня Меркатора, який переїздить із південних Нідерландів, аби оселитися в Амстердамі.

36 Британська приватна компанія, що торгувала з Ост-Індією та Китаєм. — Прим. пер.

Нові карти

нові тварини

Мандрівки та експедиції сприяють трансформації знань про світ природи, призводячи до занепаду традиційних класифікацій. Утім, процес цей відбувався доволі повільно, тож у бортових журналах записи мандрівників часто супроводжуються фантастичними розповідями про природу Нового світу, що постає як величезна скриня, вщерть сповнена різноманітними дивовижами. Розповідають про невідомі види тварин і рослин, створені нестримною природою, а також про чудернацьких створінь дивовижних розмірів та страховиськ на всяк смак. Ще протягом перших десятиліть після відкриття Нового світу до Іспанії (крім дорогоцінних корисних копалин) завозять зразки нових тварин та рослин. На Іберійському півострові сіють насіння, що походить із Нового світу, аби перевірити чи прийметься. Слідом за conquistadores рушають у подорожі лікарі та натуралісти, маючи на меті зібрати інформацію про американську флору і фауну.

Людина і космос

Для людини доби Відродження у природі існують прихильності й антипатії, співвідношення між світами земним і небесним, таємними силами та вчинками з небес. Саме на цих підвалинах ґрунтується натуралістична магія, що має на меті пізнати сили, якими багата природа, та скористатися ними. Природна магія Ренесансу не складається з беззмістовних магічних формул, а має на меті відкрити секрети практичного використання та дослідити найтаємничіші витвори природи, ті, що викликають подив, явища, причини яких видаються непоясненними. Магія, як доводить твір Джамбатісти делла Порта (1535?—1615), має практично-механічний характер і є практичним аспектом натуралістичної філософії, утворюючи сукупність знань, спрямованих на втілення на практиці.

Магія

как філософія

природи

У добу, позначену безліччю воєн, епідемій, голодом та релігійними конфліктами, життя пересічних людей супроводжують тривога та неспокій, сприяючи поширенню незагальноприйнятних релігійних практик, що ґрунтуються на апокаліптичних ідеях. Тому не дивина, що у більшої частини населення (неписьменного), втім, як і в багатьох представників освіченої еліти, у ставленні до природи таку вагому роль відігравали сили та вплив, що були непідконтрольні людині. Доба Відродження характеризується водночас і суспільним поступом, завдяки відкриттю ідеалів життя класичної культури, і періодом, коли панувало християнське переконання щодо природи та людини. Через протестантську Реформацію посилюється переконання про те, що у природі все відбувається за незбагненною божественною волею, із запереченням культу античності й підкресленням його язичницького змісту. Утім, протестантська Реформація водночас дає поштовх для форм пізнання та сприйняття природи, що суперечать середньовічній схоластиці. Започатковуючи запекле протистояння між розумом і вірою, Мартін Лютер (1483—1546)