Читати книгу - "Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка, Умберто Еко"

Христофор

Клавій

Його творцем був німецький ченець-єзуїт Христофор Клавій (1537—1612), котрий поклався на власні знання в математиці та свій авторитет. Він визначив, що наступним днем після 4 жовтня стане не 5, а 15 жовтня 1582 р. Поза тим, він вирішив прибрати три високосні роки раз на 400 років, аби отримати у підсумку 97 років, а не 100. Було вирішено, що слід забрати високосний день з кожного нульового року, крім кратних 400, таким чином, роки 1600 і 2000 стали високосними, а 1700, 1800 та 1900 — ні. Завдяки григоріанському календарю пересічний календарний рік триває 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд, переважаючи сонячний рік лише на 26—27 секунд, тому один день різниці набігає за 30 століть, чи то пак кожні 10 000 років різниця сягає 3 дні.

У більшості католицьких країн новий календар набуває чинності в 1582 р., однак у протестантських країнах його офіційно прийнято набагато пізніше, зокрема в Німеччині в 1700 р., а в Англії — у 1752 р.

Див. також: Магія та герметичні науки, с. 389;

Микола Коперник, с. 445;

Tихо Браге, с. 445

Антоніо Клерікуціо

Попри критику Джованні Піко делла Мірандоли та засудження католицької Церкви у XVI ст. астрологія набуває буйного розквіту. Завдяки друку рухомими літерами надзвичайного поширення набувають астрологічні трактати й брошури. Зацікавленість астрологією підбурювали драматичні події Реформації та міжконфесійні конфлікти.

Вплив небес

Критика

Піка делла

Мірандоли

У творах Disputationes adversus astrologiam divinatricem (1496 р.) Піко делла Мірандола (1463—1494) несамовито обсипає прокльонами астрологію, «яка за напрямком руху зірок передбачає майбутнє», але насправді є «брехливою спекуляцією, забороненою законами релігії». Піко не заперечує, що небо є єдиним і основою всього в усесвіті, та, саме з цієї підстави, він вважає хибною думку про те, що зорі безпосередньо зумовлюють події у світі, який простягнувся під місячним сяйвом, бо ці події залежать від безлічі причин із найближчого минулого чи майбутнього. Астрологію критикують передовсім через те, що вона заперечує свободу волі людини, яка підкорюється не природі, а Богові. Піко найбільш уїдливо критикує теорію про великі з’єднання (кон’югації), на яких наголошують ісламські астрологи, проте вона поширена й серед християнських астрологів, адже пов’язує виникнення нових релігій зі з’єднаннями Юпітера та Сатурна й утворенням ними різноманітних тригонів. Полеміка Піко щодо заперечення астрології, останнім аргументом якої був теологічний, що відкидав навіть доктрину, яку підтримав Тома Аквінський (1221—1274), за якою зірки впливають на всі тіла у світі, який простягнувся під місячним сяйвом, але лише на чуттєвий та плотський бік людини (не душу), спонукаючи таким чином тільки певні нахили, що їм раціональна сторона людини здатна опиратися. Утім, аргументи Піко не мали численних прихильників. Адже правителі, достоту як і кардинали й понтифіки, потребували астрологічних передбачень та гороскопів. Папа Павло ІІІ призначив єпископом міста Чівіта свого астролога Луку Гауріко (1476—1558), який переклав латиною Almagesto Птолемея (II ст.) і передбачив те, що він стане Папою Римським. По двох століттях опісля критики Піко спостерігаємо, зокрема завдяки друку рухомими літерами, надзвичайне поширення астрологічної літератури латиною та народними мовами: прогностики, альманахи, лунари, публікації для освіченої і не надто публіки. Численні астрологічні брошури, що рясно засипали книжковий ринок, мають практичну, політичну, релігійну спрямованість. У розпал міжконфесійних конфліктів, які розтинають християнську Європу, зростає кількість брошур, чия головна тема — дива на небі, поява комет, важливі кон’югації планет та «нові зірки», в яких переплітаються астрологія та віщування. Вони пророкують надзвичайні події в політиці, загальну renovatio людства, яву Антихриста — пророцтва ці створювались з огляду на книги біблійних пророцтв.

Після Тридентського собору Церква починає більш підозріливо ставитись до астрології, ясновидців та пророцтв. У папських буллах 1586 та 1631 рр. передбачено покарання за діяльність, яка стосується віщування майбутнього, зокрема й за астрологію: все це назвали даремністю, вигадками негідників чи бісівськими діями. Астрологія приписує зорям те, «що є наслідком свободи волі людини». А тому засуджують усі передбачення, які стосуються інших тем, окрім сільського господарства, мореплавства та медицини. Утім, католицька Церква теж не встояла проти астрологічної спокуси: попри те, що Урбан VIII (1568—1644) видав буллу, що засуджувала астрологію, прагнучи перевірити, наскільки правдиві чутки про його незабарну смерть, Папа просить Кампанеллу (1568—1639) скласти для нього астрологічний прогноз.

Спокуса

астрологією

Астрономи-

астрологи

У всіх суспільних сферах астрологія має неабияку пошану й тісно пов’язана з медициною, натурфілософією та є предметом, який викладають в університетах. Ті, хто займався астрологією, були водночас і астрономами, тож, окрім спостережень за планетами, обчислень їхнього руху та складання таблиць руху планет, вони складали астрологічні передбачення. Для астрології доконечною є обізнаність у точному розташуванні певної планети на небесній сфері, адже воно є визначальним для врахування небесного впливу під час передбачення підсумків «виборів». Перш ніж взятися за чимало справ, питали думки астролога: перед призначенням ліків, сівбою, спорудженням будівлі, шлюбом, укладенням угоди, початком воєнної кампанії чи мандрівки. У Болоньї викладачів астрономії просили складати щорічні Prognosticon, маленькі книжечки з астрологічними віщуваннями щодо того, як майбутні кон’югації планет та сонячні затемнення впливатимуть на життя людей.