Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд 📚 - Українською

Читати книгу - "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Покоївка для незвичайного актора" автора Анастасія Бойд. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 66
Перейти на сторінку:
Глава 12

Я вмить підбадьорилася, широко розплющивши очі, і присіла. Чорт забирай... Це не моя кімната, і поруч тихо мирно спить Крістоф. Як?.. Я підтягнула ковдру на груди, і відчула нудоту від хвилювання. Що в біса відбувається?.. Шері насилу прокинувся, щоб вимкнути будильник, а я просто мовчки спостерігала за ним, перебуваючи у повному шоці. Я гола, в одному ліжку зі своїм босом, і зовсім не пам'ятаю, що сталося цієї ночі, наче мене напоїли якимись речовинами. 

– Доброго ранку, Софі, - сонно пробурмотів Крістоф, наче зовсім мені не здивувався, і теж присів на ліжку, демонструючи свій міцний торс. Дякувати Богу, що нічого більше він не демонстрував. – Вам страшно спати самій в кімнаті? Чи просто скучили за мною?

– Що сталося? - хрипко спитала я.

– В сенсі? 

– Чому я тут?

– Не знаю. Я вас не запрошував, - невимушено знизав він плечима, ніби глузуючи з мене. 

– Мені не до жартів. Чому ми спимо разом? Це ви перенесли мене з кімнати? - знервовано звинувачувала я Крістофа, який одразу показово від цього втомився, ніби мої питання були необґрунтованими і недоречними. 

– Ви божевільна? Я спав, і навіть не чув, як ви прийшли. Не сподобалася іграшка, і ви вирішили попросити допомоги в мене? - посміхнувся він краєчком губ, і солодко позіхнув. 

– Маячня! Я... - на мить я замислилася, чи можу взагалі бути в чомусь впевнена? – Я б обов'язково відчула, що кудись йду. Що ви зі мною робите? Це якась гра? - я відчувала, що хочу плакати, але стримувалася. Крістоф навмисно вводить мене в оману, щоб я вирішила, що божеволію. Негідник!

– Мадемуазель Ріше, ви зараз хочете роздратувати мене з самого ранку? Я не викрадав вас з кімнати, не ґвалтував, і не роздивлявся. Дайте мені поспати ще півгодини до наступного будильника, - Шері ліг на бік обличчям до мене, заплющив очі, і трохи потягнув ковдру на себе, ледь мене не оголивши. 

Я метушливо знов себе прикрила. Хоча... Якщо він тільки зараз мене побачив, то і не знає, що я зовсім гола. Треба спробувати втекти, поки Крістоф не дивиться, щоб він і не дізнався у якому вигляді я була з ним. Але все одно не віриться, що він не знає... Розгублена дурепа, яка не змогла відстояти свою гідність. Сором і ганьба.

– Між нами нічого не було? - майже прошепотіла я.

– Між нами нічого не було, - впевнено і роздратовано відповів Крістоф, та несподівано притягнув мене до себе. Я впала на бік спиною до нього, і він міцно обхопив мою талію.

– Я хочу повернутися до своєї кімнати! Відпустіть! - обурилася я, але він тільки схопився за мене міцніше.

– Тссс... - прошипів Крістоф, не відпускаючи мене, але і не притягуючи ближче, торкаючись лише рукою. – Давайте просто помовчимо. Тільки у вас часу на це менше, майте на увазі. Я не хочу залишитися без сніданку.

– Чому ви дозволяєте собі так поводитися зі мною? Я не ваша коханка, - невпевнено пробухтіла я, розуміючи, що вже програла.

– Тому що ви дозволяєте, Софі. Мовчіть, будь ласка... Попереду довгий важкий день, - сонно протягнув Шері. – Розслабтеся і помовчіть... 

Я приречено замовкла, дозволивши йому торкатися мене. Важкий день... Крістоф зараз обіймає мене, а потім поїде трахати інших, ще й гроші за це отримає. Як мерзенно і жахливо. Я не повинна мріяти про такі принизливі стосунки, але... Його рука... Мені хотілося, щоб вона зарухалася, а не просто статично обіймала, але Крістоф не торкався мене ні нижче, ні вище. Груди зводило через бажання дотиків, а внизу живота, ніби розливалося тепло. Що він зі мною робить? Щойно Крістоф з'явився в моєму житті, як я втратила роботу, втекла з дому, а тепер лежу поряд з малознайомим чоловіком, який до того ж є моїм працедавцем. Раніше Крістоф псував мене через свої брудні відео, а тепер дістався і до реального впливу... 

Раптом відчула, як рука Шері смикнулася, ніби він засинає, і під час цього я випадково притулилася до нього міцніше, що мої голі сідниці торкнулися його... Члена?! Тобто, його оголеного члена? Я поквапилася відсунутися, нервово проковтнувши.

– Софі, досить... Чому ви так багато рухаєтеся? - цокнув Крістоф.

– Тому що ви голий під ковдрою! Якого біса це все відбувається між нами? - знову обурилася я.

– Можливо, це тому, що я в себе вдома, в своїй кімнаті, і мені так комфортніше? - роздратовано зітхнув Крістоф. – До того ж, не вам про це мені казати.

Його долоня пройшлася по моєму стегну, м'яко натискаючи на оголену шкіру. Не уявляю, як би я відреагувала, якби він просунувся між моїх ніг, на внутрішній бік стегна... Який жирний натяк. Крістоф зрозумів ще раніше, що я гола. Дідько... Можливо, я і сама прийшла до нього, але як тепер з'ясувати, чи дійсно він доводив мене до оргазму, або це все ж таки був сон? Крістоф дуже добре бреше, і навряд чи зізнається в такому, якщо це правда. Я ніколи цього не зрозумію.

– Мені здається, що саме час надягнути той комплект, що я вам подарував. Чи вам більше подобається бути без білизни? - Крістоф зовсім посмілішав, і його рука проковзнула від стегна до живота, а потім пішла вище, зупинившись між грудей. Він відверто мене гладив, змушуючи вкриватися мурашками.

– Мені більше подобається, коли я не лежу під однією ковдрою з голим працедавцем, - хрипко вимовила я, мружачись від бажання. Добре, що він не бачив моє обличчя.

– Не брешіть. Ви вся пульсуєте, до того ж самі казали своїй подружці, що я гарячий, - самовдоволено усміхнувся Крістоф. – Чому не скористалися іграшкою? Напруження скоро розірве вас зсередини.

– Відпустіть мене і відверніться. Я хочу вийти, - тихо і невпевнено сказала я, і Крістоф прибрав свою руку, так і не торкнувшись тих місць, які тремтіли в очікуванні. Це правильно, але дуже боляче. Я хочу ще...

– Ви цього не хочете, але це не моя справа, - це прозвучало, як докір.

Крістоф слухняно перевернувся на інший бік, і я швидко побігла геть. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 18 19 20 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"