Читати книгу - "Небесна заступниця, Коваленко Надія"

Супутники здивовані. Налякані величезним сяйвом, хоч не бачили спасителя. Савл був осліплений і зовсім знеможений, лежачи горілиць на землі. Уся його сутність враз змінилася, бо із демона він був перемінений на особу найревніших серафимів у Божій ласці. Бог змінив найбільшу збоченість в найвищу моральну досконалість. Повернений на землю, Савл повністю обновився. Він ясно побачив Божественність в її досконалій безконечності, всі тайни Відкуплення і Втілення, всі тайни милосердя і побудови нової Церкви. Він побачив молитви за нього святого Стефана, усвідомив, як молитви Божої матері прискорили його навернення. З цього часу він переповнився вдячністю і найглибшою пошаною до святої Марії, яку розглядав тепер як свого рятівника. У відповідь на це Савл офірував себе, як жертву Божій Волі у всіх справах, що й підтвердив він своїм життям. Пресвята Трійця прийняла офіру з його уст і призначила Савла учителем і проповідником поган.

Згодом осліпленого Савла супутники привезли у Дамаск. Господь послав Ананія, що жив у Дамаску, щоб зустрітися із Савлом. Ананій з острахом прийшов до Савла, щоб повернути йому зір і дати Святе причастя. Савл подякував Ананію, лише тоді підкріпився їжею, якої не торкався три дні. Якийсь час він перебував у Дамаску, просив прощення в учнів Христа, благав, щоб прийняли його до себе як найпосліднішого брата і слугу. За їх порадою він вирушив до синагоги у Дамаску, проповідуючи Христа, як Месію і чинив це з такою мудрістю і запалом, що всі дивувалися. А Св. Павло дужчав із кожним днем, і його проповіді привертали нових вірних до Ісуса Христа. Небесна Цариця першою вознесла гарячу подяку Найвищому за це велике чудо і добродійство для святої Христової Церкви, бо такого самозречення і піддання Божій Ласці всього себе і всього єства рідко трапляється.

Пречиста Діва отримала листа від Лазаря, якого воскресив Ісус, що був єпископом на острові Кіпр. У ньому він писав, що глибоко сумує за нею, давно не мав щастя бачити матір Божу, а прибути в Єрусалим не міг, бо фарисеї хотіли убити його. Мати Божа відповіла йому, що виконає його прохання нехай присилає корабель і вона провідає його. Лазар несказанно зрадів і відразу спорядив за нею корабель. Свята Марія, св. Йоан із деякими вірними сіли на корабель і відпливли до острова Кіпр. Незабаром вони мали прибути на острів, як раптом знялася буря і корабель понесло в іншу сторону. Він без перешкод пронісся Єгейським морем і причалив біля гори Афон. Пречиста Мати зрозуміла це як прояв Божої волі і вийшла на берег. Гора Афон належала Македонії і була заповнена ідольськими капищами, серед них вирізнявся храм Аполлона. Але люди, напоумлені Святим Духом, пішли на берег, радо вітаючи Небесну Царицю, розпитували про Живого Бога. Свята Марія розкрила суть Євангелія, розповіла про прихід Спасителя на землю, його страждання, смерть і славу воскресіння. Вони уважно вислухали її і побажали негайного хрещення. Небесна Цариця сотворила багато див, цим зміцнила їх віру і благословила народ і землю, яку буде охороняти своєю ласкою. Всі люди матимуть потрібне для життя малою затратою і буде уготоване для них Небесне життя і не змаліє милість Сина Мого до кінця віків і Моє заступництво. Свята гора й досі залишається повсякчас в Її любові і ласці. Про це свідчать дві тисячі років світлого життя на горі Афон. Вона тепло попрощалася із людьми і попливла на острів Кіпр, де її чекав Лазар з великою радістю. Благословивши Лазаря і його церкву, Мати Божа повернулася в Єрусалим. Незабаром, як свідчить Передання, Свята матір Божа разом з Йоаном відвідали Ефес.

ПОДОРОЖ ДО ЕФЕСА

Пречиста була у подорожі до Лазаря на острові Кіпрі, а св. Йоан у цей час підготував корабель до відплиття до Ефеса. 5 січня 40 року повідомив про це Пречисту. Вона попросила у Господа дозволу покинути Єрусалим і пішла попрощатися з власником дому, сусідами, які її дуже любили і шанували за ласки, благословення, тепле ставлення до них. Потім відвідала святі місця Відкуплення, що освятив своєю кров'ю Ісус, які на прохання Марії оберігали ангели. До корабля вона доїхала на ослику, так як при житті Св. Йосифа, зійшла на борт судна. Це вдруге була вона на морі, чітко уявила всі морські шляхи, мешканців великого океану, дивувалася мудрості Небесного Отця, який все це так досконало уладнав. Вона перейнялася співчуттям до тих, що довірили своє життя бурхливій стихії, просила Всевишнього допомагати тим, хто буде на морі з її зображенням. На суші і на морі творила вона великі чудеса, оздоровлюючи хворих, виганяла бісів. У Ефесі було небагато християн, і всі вони, довідавшись про приїзд Пречистої, поспішали її відвідати, пропонували свої маєтки і доми. Та вона обрала скромне помешкання убогих жінок. їй віддали дві світлиці: одну для неї, другу для апостола Йоана. Зайшла до своєї світлиці і зразу припала до землі, поклоняючись Пресвятій Трійці з подячною молитвою. Посилала ангелів, щоб допомагали і захищали апостолів, особисто охороняла Павла, який втікав з Дамаску від розлючених юдеїв. Він прибув до Єрусалима і відразу почав проповідувати про Христа. Його жагучі проповіді, немов вогняні стріли ранили і наповнювали жахом серця противників. Пресвята Богородиця берегла Павла від замахів на нього і неустанними молитвами благала Ісуса захистити апостолів. Під час натхненної проповіді, Павло дістав видіння, в якому Ісус велів йому негайно покинути Єрусалим. Павло таємно виїздить до Кесарії, де мав більшу безпеку.

СТРАТА СВЯТОГО ЯКОВА

Богородицю турбувало становище Якова, сина Заведея, що був її кревним. Він зробив багато корисних справ у Іспанії, будував церкви, а, дізнавшись, що Пресвята Марія в Ефесі, йде туди, по дорозі багато проповідував. Нарешті прибув до Ефеса, із слізьми подяки припав до ніг святої Марії. З Ефеса він їде в Єрусалим, хоч знав, що його там чекає мученицька смерть. Але він знову, не знаючи страху, починає проповідувати. Тут на нього напали солдати і накинули на шию зашморг, звинувачуючи його, що він бунтує народ і творить нову віру проти Римської імперії. Його зв'язали і повели до Ірода, який підбурений юдеями, наказав відрубати апостолу голову. Перед смертю Яків повторив визнання святої Віри і просив Святу Марію відвідати його у годину смерті. Марія чула його молитви, послала ангелів, які оточили його, коли Якова вели на страту. Навіть ідучи на смерть, він зцілював недужих, які заполонили всі вулиці. Ангели перенесли Пречисту Богородицю на троні до місця страти. Св. Яків впав на коліна, щоб подарувати життя Всевишньому, піднімаючи очі до Небес, побачив близько себе Божу матір на троні, огорнуту небесним сяйвом. Він виголосив їй подячну молитву і передав через її руки свого Духа Сотворителю. Найвищий прийняв до себе душу св. Якова і помістив його у вічній славі. Трійця обдарувала Божу матір новими благословенними ласками, ангели перенесли її назад до Ефеса. Святий Апостол Яків, син Заведея, загинув рівно через сім літ по смерті Ісуса Христа 25 березня 41 року. Учні таємно забрали його тіло і вивезли до Іспанії.

СВЯТИЙ ПЕТРО У НЕБЕЗПЕЦІ

Люта розправа Ірода з Яковом заохотила юдеїв і вони донесли йому на святого Петра. Він був схоплений і кинутий до в'язниці, закутий у кайдани. Страту призначили відразу після пасхальних днів (Діяння 12, 4). Свята Богородиця дуже затривожилася, молилася, благаючи Ісуса, щоб він звільнив св. Петра з в'язниці, дав охорону святій Церкві. Гарячі молитви долинули до Ісуса, глибоко ранили його серце. Господь зійшов до її світлички і надав їй владу розв'язувати всі проблеми, пов'язані із добробутом церкви, але попередив, що вся лють демонів повернеться проти неї. Богородиця гаряче подякувала Ісусу і наказала Люциферу і його слугам зійти в безодню, до дозволу Всевишнього повернутися. У ту ж мить в Єрусалимі вони були зметені у пекло, на саме дно. Тепер Свята Діва звернула свою силу проти Ірода, попросивши Ісуса визволити Петра із в'язниці. Ангел вже дістався у темницю, де Петро, в подвійних ланцюгах спить сном праведника. Ангел умить розбудив його, наказавши негайно йти за ним. Петро ніяк не міг прийти до тями. Ангел повідомив його, що Всевишній звільнив його через заступництво Небесної Цариці і зник. Подякувавши Богоматері за своє визволення, Петро пішов до Вечірника, де його довго не впускали, не ймучи віри, що св. Петро живий і неушкоджений. Згодом він покинув місто, щоб Ірод не схопив його. Ірод, дізнавшись про втечу Петра, люто скарав вартових, шукав учнів Христа, щоб розправитися з ними. Тим часом Пречиста звернулася до Найвищого з проханням захистити святу Церкву від Ірода. Господь відповів, щоб вона, як володарка Неба і Землі, сама винесла присуд Іроду. Божа Мати, що звикла милувати, а не карати, не може винести присуд смерті навіть такому лютому тирану, як Ірод. Ісус заперечує її милосердя до Ірода, який зневажає Божі закони, тому саме Вона мусить винести вирок тирану. Мати Милосердя за тяжкі злочини і гріхи засудила Ірода до смерті. Цим Господь підтвердив, що Небесна Цариця не тільки Мати Милосердя, але й Верховна Правителька всіх створінь із повним правом судити людей і приймати відповідні знаки пошанування. Отож, скориставшись своєю владою, Владичиця послала ангела до Кесарії, де перебував Ірод, який, уподібнював себе до Бога у королівській пурпуровій мантії, і вразив його.

Це принесло значне полегшення святій Церкві. Святий Йоан здійснив велику Божу працю не лише в Ефесі, але й усьому азіатському довкіллі, і навіть на пограниччі Європи. Божа Мати продовжувала нести високе Боже слово, творила великі дива, оздоровлювала, допомагала бідним, нужденним, своєю працею піклувалася про хворих у шпиталях. А скільки душ відібрала вона в демонів! Скільки душ повернула до вічного життя з їх Сотворителем.

Залишився цікавий переказ про появу нерукотворного образу Богоматері у Ліддському храмі. Святі апостоли Петро і Йоан проповідували у Самарії нове вчення Ісуса. Новоохрещені спорудили храм в ім'я Пресвятої Богоматері і дуже хотіли, щоб Божа Мати освятила і благословила храм своєю присутністю. Діва Марія обіцяла виконати прохання і сказала:

— Ідіть і радійте, я буду з Вами.

Апостоли прийшли в Лідду, відвідали новозбудований храм і побачили на внутрішньому стовпі невідомо ким написаний образ Благословенної Діви, виконаний з величезною майстерністю і точністю.