Читати книгу - "Небесна заступниця, Коваленко Надія"

До них прибула Богородиця, побачила своє зображення, щиро пораділа, бо перед ним молилося багато вірних. Вона дарувала іконі свою благодать і силу чудотворення. Незабаром у всіх кінцях світу рознеслася слава і загальна любов до Пречистої. Із далеких країн приїздили мандрівники, щоб побачити її велич і скромність, одержати насолоду від її святої бесіди. Про це свідчать листи і спогади великих святих.

Після смерті Ірода християни почували себе набагато вільніше. Павло проповідував у містах Малої Азії, Св. Петро перебував у іншій частині малої Азії. Серед вірних виникали суперечки, як слід дотримуватися закону Мойсея.

ПОВЕРНЕННЯ ДО ЄРУСАЛИМА

Назріла потреба повернутись до Єрусалима і обговорити питання, які турбували громаду вірних. Святий Петро написав листа Святій Діві, з проханням повернутися до Єрусалима. Богородиця, для якої інтереси церкви були дуже важливими, передає листа Іоану, який порадив їй повернутися в Єрусалим. Святий Іоан пішов готувати корабель в дорогу, а Мати Божа зібрала вірних, щоб попрощатися і повчити, як вони мають зберігати святу віру. Так закінчилося перебування в Ефесі, в якому вона пробула два з половиною роки. Залишаючи мешкання, вона побачила на дорозі до корабля свою тисячу ангелів у бойовій готовності, знак того, що їх чекає змагання із великим драконом і його приспішниками. По дорозі до моря Пречиста бачила, як роїлися незліченні пекельні легіони, намагаючись її залякати, а посередині семиголовий дракон, такий огидний, що було мукою навіть дивитися на нього. Це бачила лише Пресвята Богородиця та її ангели. Як тільки мандрівники вступили на корабель, на морі зчинилася страшна веремія, яку підняли демони ревучі хвилі лягали до хмар. Це була справа Люцифера. Корабель носило по морю, як тріску, величезний вал неминуче б потопив його, якби ангели не тримали корабель у повітрі, доки перейшла хвиля. Моряки і подорожні відчували, що їм хтось допомагає. У цій веремії одна Мати Божа зберігала спокій і сумовиту гідність, хоч тіло її дуже терпіло таку хитавицю і кидання корабля згори вниз. Ця подорож з Ефеса до Палестини тривала 15 днів замість шести, із них 14 днів штормових. Навіть св. Йоан знесилився і звернувся до Богородиці, щоб вона попросила у Сина допомоги. На що Свята Марія відповіла, що слід потерпіти, адже її Син терпів і не такі муки. І цим відновила рівновагу і силу духу у святого Йоана.

Дияволи загрожували їй, кажучи, що вона не вийде живою з цієї подорожі, але Богородиця навіть не дивилася у їх бік. А вони не мали сили дивитися в її Божественне обличчя, ослабли, мордовані наступальною зброєю, якою Господь обдарував свою Пречисту Матір.

Як тільки Божа Матір прибула в Єрусалим, святі Павло і Варнава перші кинулися їй у ноги зі сльозами радості, хоч їй думалося, що вони б мусили на початку привітати св. Петра. Тоді св. Павло мав ласку бачити Богородицю у видінні у Обожественному стані.

Святий Петро скликав всіх разом, щоб зустрілися у присутності Володарки світу. Назбиралося багато питань, які слід було негайно розібрати, тому вони вступили у Молитву, яка тривала 10 днів, щоб дістати допомогу Святого Духа. У перший і останній день відслужили жертву Літургії. Пречиста власними руками прикрасила і прибрала залу Вечірника. Відправив учту святий Петро. Він пригощав апостолів, а наостанку Божу Матір. У цей час зала наповнилася чудесним світлом і пахощами, через які Господь впливав на душі своїх вірних слуг. Діва Марія відійшла в окреме місце, де мала залишитися без їжі і спілкування 10 днів.

ВІДПЛАТА

З нею траплялися дивні речі. Вона була взята із землі із тілом і душею. За наказом Бога її занесли ангели у далекий простір над землею. Тоді Господь наказав Люциферу і всім пекельним духам стати перед лицем Цариці. Вона всіх їх відразу розпізнала, демони були огидні і страшні. Господь дав можливість обміркувати їм всю велич і вищість тої жінки, яку вони недавно переслідували, як свого ворога. На їх жах вони помітили — на грудях у неї спочиває Євхаристійний Христос, і що Пресвята Трійця огорнула Її своєю всемогутністю. Дияволи почули голос самого Божества:

— З цим щитом Моєї потужної руки, непереможним і сильним, Я завжди обороню Мою Церкву. Ця Жінка роздавить голову старовинного змія (Буття З, 15) і завжди затріумфує над його пихатою гординею для слави Мого святого Імені.

Демони були дуже збентежені, бо виявилися всі їхні підступні дії. Біль і розпач у них був такий, що вони заволали, просячи, щоб їх відпустили в пекло і не тримали в присутності цієї Жінки, що мучить більше, ніж вогонь! Ця Жінка непереможна і сильна! Біси репетували, але їх довго тримали перед лицем Пресвятої Марії, щоб все їхнє нутро перейнялося страхом перед Нею. Господь вирішив, що Володарка Всесвіту сама повинна дати їм дозвіл відійти. Як тільки Богородиця це вчинила, вони кинулися стрімголов у свою безодню, страшно виючи, але змушені були вголос визнати всемогутність Бога. А Божа Матір була винесена на саме Небо, де її приймали з найбільшими почестями і радістю протягом цілої доби. Вона там молилась за Церкву, щоб апостоли все зробили для утвердження Закону Євангелія і припинення чинності закону Мойсея.

У відповідь вона почула голос, в якому Три Божі особи обіцяли сприяти апостолам в утвердженні Божественної істини. У той момент від трону Божого з'явилася прекрасна модель Божого храму, світла і пишна, якою захопилися всі ангели. Цей храм Трійця помістила в руки Христа і він дивом об'єднався з цією моделлю, після чого Господь передав її Пресвятій Богородиці, це піднесло її у ще більшу святість і вона чітко побачила Божественність. У великому піднесенні свята Марія була занесена ангелами до Вечірника, в руках у Неї був містичний храм, дарований їй Божественним Сином. Всі дев'ять днів перед нарадою апостолів вона залишалася у молитві і без руху, не перериваючи своїх духовних актів, які вона творила під час блаженного видіння у Небі.

УТВЕРДЖЕННЯ ЗАКОНУ ЄВАНГЕЛІЯ

Так Ісус Христос надав Марії владу керувати церквою і розподіляти всі благодаті, які кожен заробив через заслуги відкуплення. На 10 день Петро відправив Службу Божу і усі причастилися.

Вона одержала від Бога завдання розподіляти скарби Відкуплення серед дітей Церкви в усі грядущі віки. Нарада постановила: при охрещені можна не дотримуватися закону обрізання і закону Мойсея, бо вічне спасіння дарується через Хрещення і віру у Христа. Були й інші ухвали про урядування і обряди у Церкві. Це був перший офіційний Собор апостолів за участю учнів, що випустив формальну ухвалу, обов'язкову для цілої Церкви.

— Це виглядало добрим для святого Духа і для нас, — сказав святий Лука. Пречиста Діва гаряче подякувала Господові за благословення Церкви.

Щасливий був вік і благоліпне зібрання! Пречиста Діва брала активну участь у започаткуванні і укладенні всіх чотирьох святих Євангелій, бо вона отримала від Господа повне знання про новий Закон милосердя. Весь цей час Пресвята Богородиця молилася, щоб Господь зіслав своє Божественне світло на апостолів і святих учнів, аби вони починали свої записи у призначений Богом час. Коли кінчався перший Собор апостолів, св. Петро поставив вимогу висвітлити провідні події земного життя нашого Спасителя, щоб ці події доносилися до всіх вірних.

Світло зійшло на апостола Петра і почувся голос, щоб він визначив, кому записувати про працю і науку Спасителя світу. Святий Петро промовив:

— Матвій буде першим, хто писатиме це Євангеліє в ім'я Отця і Сина, і Святого Духа. Марко буде другий, хто подібним духом буде писати Євангеліє, Лука напише третє, а Іоан буде четвертим і останнім, хто напише про тайни нашого Спасителя і Учителя в ім'я Отця і Сина і святого Духа.

І сяяло тоді Небесне сяйво.

За кілька днів святий Матвій вибрав окрему кімнатку у Вечірнику. Коли він молився за замкнутими дверима, перед ним несподівано з'явилася Пречиста Діва на осяйному троні. Він відразу впав ниць, просячи благословення. Вона сказала:

— Матвію, Всевишній посилає Мене із своїм благословенням, щоб ти з ним почав писати Євангеліє, котре тобі на твоє щастя довірено. У цьому будеш мати поміч святого Духа...

Святий Матвій підкорився вимогам Богородиці. Коли він обмірковував з нею як уложити Євангелію, на нього зійшов Святий Дух і він записав перші слова так, як вони звучать і понині. Закінчував Матвій своє Євангеліє у Юдеї, писав його по-гебрейськи.

У 42 році нашого Господа євангеліст Марко написав своє Євангеліє, чотирма роками пізніше, і теж по-гебрейськи, і теж у Палестині. Це було у сорок шостому році після народження Ісуса Христа. Приступаючи до праці, він просив свого янгола-охоронця повідомити про його наміри Богородицю, Господь наказав ангелам перенести її до помешкання Марка. З'явилася вона перед ним, возсідаючи на пишному прекрасному троні. Пречиста сказала:

— Твої молитви почуті і святий Дух покерує тобою у написанні Євангелія, яке він тобі доручив.

Святий Дух у зримому сяючому вигляді зійшов на св. Марка, огорнувши його, і він відразу сів за працю. Пречиста Діва мала тоді 61 рік.

Два роки по тому в сорок восьмому році Господньому і на шістдесят третьому році життя Пресвятої Діви св. Лука написав своє Євангеліє по-грецькому. Йому також перед початком праці з'явилася Пречиста Марія. Святий Лука зумів її переконати, що мусить торкнутися справи про спосіб Зачаття. Він писав, черпаючи потрібну інформацію від пресвятої Богородиці. Це сталося в Ахаї, де було написане все Євангеліє. Образ Пресвятої Богородиці, яка сидить на троні, ніколи не стерся з пам'яті цього найвірнішого слуги Пречистої, він завжди відчував її присутність біля себе.

Останнім Євангеліє почав писати Йоан у п'ятдесят восьмому році вже по славному Успенні і Небовзятті Пречистої Діви Марії. Писав по-грецьки в час перебування в малій Азії. Тому, що диявол зумів посіяти у Церкві єресі і схиблення, св. Йоан пише дуже глибоко і обґрунтовано про істинну і безсумнівну Божественність нашого Спасителя Ісуса Христа, далеко перевершуючи в цьому відношенні інших Євангелістів.

Хоч Мати Божа вже була на Небі, вона особисто зійшла до святого Йоана у несказанній славі в оточенні тисяч ангелів, Вона сказала:

— Йоане, Мій Сину і слуга Найвищого.