Читати книгу - "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"

- Давнь він за тобою почав за тобою увиватися? Ви знайомі трохи більше місяця, а вже такий прогрес! - Іра лукаво глянула на мене. - Що дм ж, будемо дружити сім'ями.

- Іро, нічого такого, чесне слово. Я сама здивувалася, коли сьогодні побачила його. Ви не знаєте, скільки коштувало моє перебування в палаті?

- Було вже пізно, нам запропонували тільки варіант ВІП палати, ми були перелякані і переживали за тебе, вибач, дорого, напевно. Почекай, як це ти не знаєш ціну? - запитала Світлана.

- Алекс за все заплатив… - переляканим шепотом зізналася дівчаткам, закривши обличчя руками.

- Аню, не розповідай нам про те, що між вами нічого не відбувається! - скрикнула Свєта, - Все, у мене шансів немає! Ну й добре, зате якого хлопця відхопила моя подружка!

Я демонстративно проігнорувала останню репліку і відкрила комп'ютер в надії побачити онлайн свого партнера і за сумісництвом віртуального чоловіка. 

- Привіт, Синя Пантеро, - один з друзів чоловіка був онлайн. - Підкажи, будь ласка, яким чином ми вчора з Вовком виграли рейд, якщо мене не було онлайн?

- Нехай краще він сам тобі розповість.

- Ну розкажи! А я тобі дам чоботи безсмертя, мені дуже-дуже цікаво! - початку я спокушати хлопця рідкісним артефактом. – Сам подумай, по суті немає різниці від кого я почую правду.

- Ну добре, все одно дізнаєшся. Він вчора чекав тебе близько 10 хвилин, потім відлучився на кілька хвилин і повернувся в поганому настрої, хакнул твій аккаунт, включив «слідувати автоматично» і по суті, сам виграв турнір, але ти була онлайн. А куди ти пропала?

Я була в легкому шоці. Ні, для мене не секрет, що мій чоловік айтішник, але зламати акаунт ніхто з моїх знайомих не може, для цього треба мати високий рівень майстерності.

Насправді, я не образилася на чоловіка, так, хакнул, з точки зору етики так собі вчинок, але ж ми виграли, він розлогінився і нічого не змінив у налаштуваннях.

Мабуть, про людське око, треба буде побурчати, але й подякувати потім теж. 

- Я потрапила в лікарню, тому не змогла прийняти участь, - написала хлопцю, - Лови чоботи, дякую, що розповів.

- Вовк прийшов в кімнату, вимикають! - швидко прийшло повідомлення від Пантери і він відразу перейшов в офлайн.

Я трохи побродила по незвіданих територіях, вступила в пару сутичок з чудовиськами, насправді чекала Вовка.

- Привіт, моя Кішечко. Мені Пантера сказав, що ти вчора була в лікарні. Чи не зарано ти сіла за комп? Відпочила б краще, а ти в грі сидиш! - нарешті написав Вовк.

- Привіт, любий чоловіче. Я дізналася, що ти вчора мене хакнул. Нічого не хочеш розповісти? - відписала у відповідь.

- Вибач, будь ласка. Вчора зрозумів, що ти не прийдеш, а турнір був так важливий для тебе, що пішов на крайні заходи. Повір, я нікуди не лазив, нічого не дивився, просто залогінився, перевів в автоматичний режим твій персонаж і все.

- Зрозуміла. Вибач і мене, що вчора підвела тебе. Насправді, я не злюся на тебе, просто була дуже здивована твоїм метолом вирішення питання.

- Мила, я так більше не буду. Пробачиш мене? - я посміхнулася екрану.

- Куди вже подінуся, в родині має панувати гармонія і розуміння, - пожартувала натомість.- Вовче, а як твої справи?

- Нічого особливого, навчався, працював, зараз трохи відпочину і буду писати скрипт для одного проекту.

- Тоді не відволікаю. До завтра, дорогий чоловіче!

- взаємно, дорога дружино!

Я вимкнулася і з радісною посмішкою на губах, думаючи про Вовка, заснула.

______
Дорогі мої!  

Як вам історія? 

Ваші реакції дуже мотивують, тому коментуйте, ставте зірочки (звичайно, якщо є таке бажання😉), мені буде надзвичайно приємно! 
Хорошого дня і бережіть себе ❤️