Читати книгу - "Мій старшокурсник,або як я вляпалась в любовну халепу, Lady V"

Наше весілля залишилося позаду, і ми з Дімою почали новий етап свого життя. Все змінилося — тепер ми офіційно були чоловіком і дружиною, і це відчувалося по-іншому. Життя стало більш стабільним, впевненим, але водночас відкривало перед нами безліч нових можливостей.

Ми вирішили провести медовий місяць у кількох країнах, які обрали ще задовго до весілля. Венеція, Париж, Токіо — кожне з цих місць мало стати частиною нашої нової подорожі. Ми були готові залишити всі турботи позаду і просто насолоджуватися кожною миттю разом.

Наші перші дні в Парижі були справжньою казкою. Ми гуляли вуличками міста, насолоджувалися вечорами біля Ейфелевої вежі та відвідували найвідоміші музеї. Діма завжди мріяв про подорож до цього міста, і тепер ми разом розділяли ці миті.

Одного вечора ми сиділи на балконі нашого готелю, з видом на нічний Париж, і розмовляли про майбутнє.

— Як ти думаєш, що на нас чекає далі? — запитала я, вдивляючись у вогні міста.

— Не знаю, — відповів Діма, але в його голосі звучала впевненість. — Але, що б не було, ми будемо разом.

Мені було спокійно поруч з ним. Ці слова нагадали мені про все, через що ми пройшли разом. Ми вистояли у важкі моменти і тепер могли з упевненістю дивитися в майбутнє.

— А ти думала про те, що буде далі, коли ми повернемося додому? — запитав він, дивлячись на мене.

Я на секунду замислилася. Повернення до реальності після весілля і подорожі здавалося трохи незвичним. Ми повернемося до роботи, навчання, до звичайного життя. Але тепер все було по-іншому, ми вже були родиною.

— Мені здається, ми готові до всього, що на нас чекає, — відповіла я, посміхаючись. — І якщо ми пройшли через все те, що було, то тепер будь-які виклики не здаються такими страшними.

— Згоден, — тихо сказав він, стискаючи мою руку. — Ми вже вистояли разом, і тепер готові до наступних кроків.

Після повернення додому все почало набирати нового темпу. Ми повернулися до університету, але наші стосунки вже не були просто зустрічами на перервах між парами. Тепер ми разом будували наше сімейне життя, розвивали наші кар'єри, думали про майбутнє.

Діма запропонував переїхати в нову квартиру, яку він знайшов за кілька тижнів до весілля. Це було невелике, але затишне місце, яке здавалося ідеальним для початку нашого спільного життя.

— Це наш новий дім, — сказав він, коли ми зайшли всередину вперше. — Тут ми можемо почати все з чистого аркуша.

Я відчула, як новий етап нашого життя стає реальністю. Ми почали облаштовувати квартиру, перетворюючи її на наш простір. Кожна деталь — від вибору меблів до кольору стін — стала частиною нашого нового життя.

— Цікаво, що буде далі, — сказала я одного разу, коли ми сиділи на дивані після довгого дня розпаковування речей. — Ми так швидко рухаємося вперед, що навіть не встигаю все осмислити.

Діма посміхнувся і обійняв мене.

— Не переживай, — сказав він. — Ми маємо час. І все буде так, як ми захочемо.

Минуло кілька місяців, і наше життя стало більш стабільним. Ми продовжували навчання, працювали над новими проєктами, і насолоджувалися спільним життям у новому домі. Але одного дня відбулося дещо, що знову змінило наші плани.

Одного ранку, коли я прокинулася і пішла на кухню, мене несподівано охопило нездужання. Я відчула слабкість, і мені було важко зібратися з думками. Це відчуття повторилося ще кілька разів протягом тижня.

— Іро, ти все добре почуваєш? — запитав Діма, коли помітив, що я стала трохи млявою і втомленою.

— Мабуть, я просто перевтомилася, — відповіла я, намагаючись переконати себе, що це щось несерйозне.

Але коли слабкість почала повторюватися частіше, я вирішила піти до лікаря. Після обстеження лікар повідомив мені новину, яка змінила наше життя.

— Ви вагітні, — сказала вона з теплою посмішкою.

Моє серце завмерло. Я сиділа і намагалася усвідомити почуте. Вагітність? Я не була готова до цього, принаймні не зараз. Але разом з цим прийшло і відчуття радості.

Коли я повернулася додому і розповіла Дімі новину, його очі засяяли від щастя.

— Це неймовірно! — вигукнув він, обіймаючи мене. — Ми станемо батьками!

Цей момент був ще одним великим кроком у нашому житті. Ми навіть не встигли повністю усвідомити, як швидко змінюються події, але тепер у нас був новий виклик і нове щастя попереду.

— Тепер наше життя зміниться ще більше, — сказала я, усміхаючись.

— І це лише початок, — відповів Діма, з ніжністю дивлячись на мене.

Наші спільні пригоди тільки починалися, і тепер нас чекала нова, захоплююча сторінка — родинне життя з нашою майбутньою дитиною.