Читати книгу - "Sector C, Sancho Pansa"

Саня ковзнув поглядом по коридору, а потім на мить озирнувся на сплячу Дашу. Вона мирно дихала, загорнувшись у плед. Хлопець мовчки кивнув, натягнув куртку, закрив за собою двері й пішов за ними. Виходячи з будівлі, він одразу побачив Томаша. Той стояв біля чорного автомобіля, але поруч із ним була ще одна постать. Високий чоловік у дорогому пальті, з холодним поглядом, що випромінював силу.

 Це він? — запитав незнайомець у Томаша.  Так.  Хапайте його.

Саня різко відступив назад, але двоє чоловіків миттєво схопили його за руки. Він рвонувся, спробував вивільнитися, вдарив одного ліктем у живіт, але другий одразу вдарив його в бік.

 Давай у машину! — гаркнув один із охоронців, притискаючи Саню до автомобіля.

І саме в цей момент за рогом з’явилася машина. Двері відчинилися на ходу, і з неї вискочили Влад, Даня, Назар і Макс. Вони миттю оцінили ситуацію й, не вагаючись, кинулися вперед.

 Відпустіть його, гниди! — крикнув Влад, залітаючи першим.

Охоронці розгорталися на них, Томаш вилаявся, а бос спостерігав за всім із кам’яним виразом обличчя. Бійка спалахнула миттєво. Влад вдарив першого охоронця кулаком у щелепу, той відступив, але тут же отримав удар коліном у живіт. Даня кинувся на двох одразу, ухиляючись від їхніх незграбних замахів і роздаючи точні удари в корпус. Назар підсікав противників, змушуючи їх падати, а Макс, не роздумуючи, вихопив з кишені ніж і рубанув по руці одного з нападників, змусивши того випустити зброю. Саня використав момент: рвонувся всім тілом, вислизнув із рук охоронця і, не вагаючись, вдарив його ліктем у сонячне сплетіння. Той захрипів і впав на коліна. Хлопець миттю схопився за пістолет, який випав із руки іншого нападника, і приклав його до голови ще одного противника.

 Поклади зброю, або кулю в лоба! — гаркнув він.

Поки хлопці билися, дівчата забігли до квартири, зачинивши двері на замок. Вони перелякано дивилися у вікно, спостерігаючи за хаосом, що розгортався на вулиці. Влад отримав удар в живіт, але встиг схопити нападника за комір і головою вмазав його об капот машини. Даня змахнув кров з губи й знову кинувся на противника, ухиляючись і завдаючи точних ударів. Назар притиснув останнього до стіни й почав молотити його кулаками в обличчя, поки той не осів на землю.

Саня в цей момент кинув поглядом по вулиці й побачив, як бос почав тікати.

Та ніхуя, друже, — прошипів він і кинувся слідом.

Він наздогнав його біля чорної машини, схопив за пальто і грубо притиснув до стіни.

 Що ви задумали? Чому хотіли мене схопити?

Бос мовчав, важко дихаючи, дивлячись Сані прямо в очі.

 Відповідай, інакше я сам зламаю тобі шию!  Ти… ти… навіть не уявляєш, у що вліз… — прохрипів бос, але не встиг сказати більше.

Раптом його голова різко смикнулася назад, а потім… розлетілася кривавою плямою. Вибуховий звук пострілу пролунав із даху сусідньої будівлі. Саня миттєво пригнувся, але снайпер уже зник. Хлопці обернулися на звук, а Назар прошипів:

 В нас серйозні проблеми…  Блядь потрібно звалювати, - сказав Влад відкриваючи двері до будинку.

Зайдучи в під’їзд, хлопці накинулися на Саню:

І чому так вийшли а? – почав кричати на нього Даня. Що вийшло, звідки мені було знати, що він з ними, - сказав хлопець розмахуючи руками. Не кричіть, - зупинив їх Влад, - потрібно збирати речі і їхати самим, ми якраз знайшли мікро автобус, який їде через Австрію і Італію у Францію. Так, ще через Італію їхати? – запитав відразу Саня. Да, так що збирайте речі ми скоро будемо виїжджати, - сказав Влад піднімаючись на гору.

Не встигнувши нічого сказати, він просто дивився як хлопці піднімаються нагору.  На горі хлопці сказали дівчатам збиратися, бо потрібно скоріше їхати у Францію, але в цей момент їх перебив Саня:

Тоді я сам лечу в Італію, щоб вас не затримувати, - сказав він гупнувши дверима. Чому летиш?, - запитала Даша, - ти говорив що це дуже помітно. Тому що комусь не подобається коли я намагаюсь щось робити, тому я лечу в Італію і там теж знайду знайому мені людину, яка доставить нас прямо до Парижу, - сказав він збираючи речі в рюкзак. Добре, удачі, - сказав йому Влад подавши його закордонний паспорт.

Дівчата нічого не розуміючи, дивилися то на Сашу, то на захеканих хлопців. Саша вийшов на вулицю і взяв машину Томаша, вона уже не була потрібна йому, він поїхав у аеропорт, а по дорозі купив білет у Рим. Хлопці тим часом позаносили речі в машину і зібравши всі документи поїхали до перевізника. Приїхавши в аеропорт Саша сів на літак і полетів у Італію.  

     Машина мчала нічною трасою, залишаючи за собою сотні кілометрів. Усередині панувала напруга, яку ніхто не хотів озвучувати. Думки крутилися довкола одного — що задумав Саня? Влад не зводив погляду з дороги. Його долоні були стиснуті в кулаки. Він не міг позбутися відчуття, що вони просто пішки йдуть у пастку. Саня завжди діяв так, наче все під контролем, але що як цього разу все інакше? Що як він їх продав?

Даня їхав мовчки, слухаючи двигун. Він не вірив у зраду, але й не міг ігнорувати той факт, що Саня зник так швидко, ніби тікав.

 Ми впевнені, що він ще на нашому боці? — пробурмотів Назар, порушуючи тишу.  Ні, — коротко відповів Макс, не змінюючи пози.

Дівчата перезирнулися.

Ви справді вважаєте, що він нас кинув? — запитала Лєра, склавши руки на грудях.  Ніхто не каже, що кинув, — похмуро відповів Влад. — Але пояснень він нам не дав.

Аня нервово стиснула губи.

 Саня не дурень. Він не буде діяти проти нас без причини, — сказала Марія, намагаючись знайти в цій ситуації логіку.  А якщо причина є? — спокійно запитала Даша, дивлячись у темряву за вікном.