Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » За двома зайцями 📚 - Українською

Читати книгу - "За двома зайцями"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "За двома зайцями" автора Михайло Петрович Старицький. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 24
Перейти на сторінку:

Ті ж і ка­те­рин­щик.

Всі. Хто це му­зи­ку най­няв?

Голохвостий. Ето я; це я най­няв, щоб Сек­литі Пи­ли­повні ве­селіщі бу­ли іме­ни­ни! Как маєте ла­ятись, да­вай­те луч­че гу­лять!

Всі (схоп­лю­ють­ся). Да­вай­те, да­вай­те кра­ще тан­цю­ва­ти! От ве­се­ло!

Секлита. Ав­жеж, тан­цю­ва­ти! Розс­тупіться, ку­ми мої ми­лі: Сек­ли­та Ли­ма­ри­ха ґуля!

Всі розс­ту­па­ються, Сек­ли­та по­се­ре­дині.

Секлита (розс­та­вив­ши ру­ки). Ку­ми мої, го­луб­ки мої, Се­клита Ли­ма­ри­ха ґуля! (По­чи­на тан­цю­ва­ти).

Голохвостий (ски­да жи­лет­ку). Ех, мам­зель, бонд­жур! Ва­ляй ме­те­лиці! (По­чи­на са­ди­ти про­ти Сек­ли­ти го­па­ка).

Усі

Ой, на дворі ме­те­ли­ця,

Чому ста­рий не же­ниться?

Меронія. Ой, гріх, ой, ску­шеніє! (Ста­но­виться і са­ма в ко­ло).

Завіса спа­да


ДІЯ ЧЕТВЕРТА

Світлиця у Сірків, та ж, що і в 2-й дії.


Вихід I

Xимка са­ма.

Xимка (при­би­ра ха­ту). Дру­гим лю­дям неділя, а тобі не­ма ні неділі, ні свя­та у цих ха­зяїв! Весілля, бач, справ­ля­ють! Ще й не ви­да­но, й не чут­но, щоб та­ке бу­ло ха­па­не весілля: ши­ти, ми­ти, біли­ти - завт­ра Ве­лик­день! Щось не пев­не… А тут че­рез них і ніг під со­бою не чуєш: увесь двір підме­ла, ще й піском підси­пай та тра­вою тру­си, бо, бач, ве­ли­ка пані поїде вінча­тись! Ба­га­то та­ких панів, та на греб­лю ніко­му! Он ще підло­ги ви­га­да­ла оли­вою мас­ти­ти, та ще ка­дить за­ставить. А ос­тобісіла вже во­на мені, хоч би вже швид­че йшла до дідька в бо­ло­то!


Вихід II

Химка й Сірко.

Прокіп Сви­ри­до­вич. Піймай, Хим­ко, со­ба­ку та прив'яжи на лан­цюг, щоб ча­сом не ки­ну­лась на ко­го та не по­ла­та­ла ли­ток.

Xимка. Хіба я со­ба­ка? Хіба в ме­не со­бачі но­ги, щоб я ще вам за пса­ми га­ня­ла?

Прокіп Сви­ри­до­вич. Та й я не підбіжу. Ти мо­лод­ша, у те­бе й но­ги прудчіші.

Химка. Підтоп­та­ла вже за ва­ши­ми прим­ха­ми, що хоч на плечі бе­ри!

Прокіп Сви­ри­до­вич. Та ну-бо, Хи­моч­ко, піймай, будь ла­с­ка! Візьми шма­ток хліба, при­ма­ни Ряб­ка та й на­сядь!

Химка. Спа­сибі вам! Сідай­те вже кра­ще ви на йо­го, ко­ли вам нічо­го не шко­да.

Прокіп Сви­ри­до­вич. Та ходім і я по­мо­жу, тільки не лай­ся, та повідчи­няй мені вікна й во­ро­та, не­хай лю­де див­ля­ть­ся!

Химка. Щоб по­на­ла­зи­ло їх і в двір, і в ха­ту та щоб пообк­ра­дали ще!

Прокіп Сви­ри­до­вич. Ну, що ж ро­бить! Один то­му час, що й батько в плахті!

Химка. Ет! (Ви­хо­дить).


Вихід III

Проня са­ма.

Проня (ви­хо­дить у білій вінчальній сукні, у білих квіт­ках, обвіша­на цяць­ка­ми). Аж не стям­люсь од ра­дості, що та­ки, хва­ли­ти бо­га, діжда­лась сво­го свя­та! А який же гар­ний же­них! Сиділа, сиділа, так за­те ж ви­сиділа! Образованний­, мод­ний, душ­ка, чис­то, як огіро­чок! Як я улюбльона, аж го­рить у ме­не все все­ре­дині, а сер­це тільки - тьох, тьох! Не знаю вже, чи й до­жи­ву до ве­чо­ра… Як я при­гор­ну йо­го, як… Ой, ой, як зду­маю… Ког­да б только скоріще! (Зак­ри­ва очі ру­кою). Ото-то бу­дуть усі зазд­ри­ти! А я так під ру­ку з ним та на них тільки: пхе, пхе, пхе! А шлей­фом ше­лесь, ше­лесь, ше­лесь! На Хре­ща­ти­ку та­кою панією ся­ду; та все по-модньому, по-хран­цюзько­му… (Пішла по хаті і ста­ла пе­ред дзер­ка­лом). Чи не вко­ро­тив він мені шлей­фа. Єй-бо­гу, вко­ротив, жи­дю­га, вкрав! І ка­за­ла ж мамі, щоб од­да­ли на Хре­щатику, так хіба ж з тією прос­то­тою зго­во­риш! Ой, ли­ше­нь­ко, і це ж не по-модньому! Хто ж так ви­со­ко талію ро­би­ть? Ні пле­чей, ні гру­дей! А по моді усе долж­но бу­ти на вис­тавці! (По­ход­жа па­вою). Пхе! Тут тільки тхне чимсь? Оли­вою од підлогів, пхе! Хим­ко! Хим­ко! Ка­ди мені швид­че по ха­тах, та більше, та по­од­чи­няй вікна! Хим­ко, Хим­ко!

Голос Хим­ки. Та чую, не по­зак­ла­да­ло…

Проня. Так по­вер­тай­ся ж швид­че. Піти ще по дво­ру про­хо­дитись, хай див­ляться та гу­би ку­са­ють! (Ви­хо­дить).


Вихід IV

Химка й Ус­тя.

Xимка (вхо­дить з смол­кою). Уже повіялась, ше­ле­па! От уї­лась! Хоч би вже те­бе ви­ку­ри­ти оцим ку­ри­вом!

Устя (вбіга з ко­ши­ком). Доб­ри­день вам, з неділею будьте здо­рові! А де старі Сірки?

Xимка. Та там десь ко­ло­тяться…

Устя. Чо­го ж то? А Про­ня де?

Xимка. А, і не пи­тай­тесь!

Устя. Чо­го це ваші до Сек­ли­ти на іме­ни­ни не прий­шли? А там сва­тан­ня бу­ло: прос­ва­та­ли Га­лю за Го­лох­вос­то­го.

Химка. Тю на вас!

Устя. Ти, дівко, не тю­кай, а слу­хай! Про­пи­ли ми навіки Га­лю, а Го­лох­вос­тий най­няв ка­те­рин­ку та аж сюр­ту­ка ски­нув, так ви­би­вав тро­па­ка.

Химка. Брех­ня!

Устя. Що ти мені брех­ню зав­даєш? Ста­ра вже я, дівко, щоб бре­ха­ти; то, мо­же, твоя ма­ти бре­ха­ла, як на лавці ле­жала!


Вихід V

Ті ж і Мар­та.

Марта (за­са­пав­шись). Доб­ри­день вам! А де ваші? (Гля­ну­в­ши на Ус­тю). Уже ви­пе­ре­ди­ла: от дов­го­но­га чап­ля! (До Хи­м­ки). Чи ви знаєте, що Сек­ли­та Ли­ма­ри­ха за­ру­чи­ла уже Га­лю з Го­лох­вос­тим?

Устя. А що, не ка­за­ла? Брех­ня?

Химка. Та що це ви ме­ле­те? Про яко­го Го­лох­вос­то­го?

Устя. Про Го­лох­вос­то­го - ци­люр­ни­ка, си­на то­го, що за Ка­­на­вою був!

Марта. Та він же один на весь По­дол; дру­го­го Голох­во­с­того не­має!

Химка. Так той же са­мий Го­лох­вос­тий сьогодні вінчаєть­ся з Про­нею!

Устя і Мар­та (сплес­нув­ши ру­ка­ми). Що ти? Нев­же?

Химка. Та хіба не

1 ... 18 19 20 ... 24
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «За двома зайцями», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "За двома зайцями"