Читати книгу - "Північний вітер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
RE:
Що? Ви мене отак залишите? Ні, Лео, Ви такого не зробите! Негайно пишіть мені! Чуєте? Ну будь ласка!
Півтори години потому
RE:
Ні, не з’явиться. Мабуть, він усе ж оте чубате чудовисько…
Розділ третійНаступного дня
Тема: Страшний сон
Я здогадалася, Лео Ляйке!
Щойно прокинулася мокра від поту. Я нарешті збагнула! Ви все підлаштували. Ви були цілковито певні від самого початку, що я Вас не впізнаю. Тож, звісно, ВИ БУЛИ ОФІЦІАНТОМ! Ви подружилися з господарем, і він дозволив Вам дві години пограти в офіціанта. Адже так? Знаю навіть, яким саме офіціантом Ви були. По суті, підходить лише один, позаяк інші надто старі, — Ви худий молодик в окулярах з роговою оправою!
П’ятнадцять хвилин потому
AW:
То що, Ви розчаровані? (Доброго ранку й Вам.)
Вісім хвилин потому
RE:
Розчарована? Мене це протверезило! Я ображена, розгнівана, обдурена! Я відчуваю себе ошуканою. Ви з самого початку спланували цю дурну гру. Це ж Ви запропонували зустрітися саме у кафе «Г’юбер». Гадаю, увесь персонал тиждень з мене сміявся. Це підло, це, зрештою, жорстоко. Це не Лео Ляйке, якого я знаю. Це не Лео Ляйке, з яким я познайомилась. Це не Лео Ляйке, з яким я хотіла би познайомитись. І, нарешті, це не Лео Ляйке, якого я хочу пізнати хоч на крихту докладніше. Своїми діями Ви вщерть зруйнували все, що будувалося місяцями.
Щасти!
Дев’ять хвилин потому
AW:
То я Вам хоч сподобався зовні?
Дві хвилини потому
RE:
Бажаєте почути щиру відповідь? Можу на прощання сказати.
Сорок п’ять секунд потому
AW:
Було б непогано. Скажіть, якщо Ваша ласка.
Тридцять секунд потому
RE:
Не вважаю Вас гарним. Не вважаю Вас потворним. Вважаю Вас геть не вартим уваги. Прісним. Нецікавим. Просто фффуууууу!
Три хвилини потому
AW:
Серйозно? Це дуже грубо. Можу лише порадіти, що не бував у шкурі цього чоловіка. І що ніколи не вдягав його робочий одяг. Себто я — не він, ніколи не був і ніколи не буду. Та й взагалі, я не був офіціантом. Не працював із доставкою, не допомагав на кухні. Я не був також полісменом в однострої чи прибиральницею в туалеті. Я був самим собою — Лео Ляйке, відвідувачем ресторану «Г’юбер» у неділю
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Північний вітер», після закриття браузера.