Читати книгу - "Гірка правда"

Слід сказати, що концепція "однонаціональної держави" не має абсолютно ніякого виправдання у світлі наслідків двох світових воєн, розвитку засобів транспорту й інших чинників, які є складовими частинами цивілізації XX століття. Та й перед І світовою війною, і ще раніше, мали місце масові міграції населення. Про одну з них розповідає Старий Заповіт: про сорокалітню мандрівку народу Ізраїля з Єгипту до Палестини. Доказом переміщення людей у світі хай буде пригадка, що поза межами України живе багато мільйонів українців, така ж кількість поляків живе поза Польщею.

Ось після війни тогочасна польська влада будувала однонаціональну державу (не слід цього поняття мішати з історично виправданими кордонами післявоєнної Польщі), але нічого з цього не вийшло. Така держава неначе існувала до часу, аж до влади прийшов Владислав Гомулка. Тоді виявилося, що в Польщі живуть чималі національні меншості, що є в ній кількасот тисяч українців, є білоруси, литовці, євреї й інші. А на Україні живе лише 70% українців, решта ж, то росіяни, поляки, татари, греки та багато інших. В Україні є велика кількість мішаних подруж.

Тож коли я говоритиму про українську державу, то матиму на думці таку державу, яка надає рівні права всім громадянам, незалежно від їхньої національності. Не може в ній здійснюватися політика згідно до гасла ОУН: "Україна для українців!" (див. "Гомін України", Торонто, 16.ІХ.92, стаття Ростислава Огірка).

У цьому розділі хочу звернути увагу на таке явище, як писання деякими авторами-поляками слова "самостійна" (Україна) в лапках. Таке писання не має ніякого виправдання, українське слово "самостійна" відповідає польському "нєподлегла". Ця помилка має своє джерело в ставленні більшовиків до самостійної України, вони бо вважали, що місце України виключно в "сім'ї радянських народів". Самостійна (незалежна) Україна не конче означає Україну націоналістичну.

Існує потреба в цьому розділі порушити ще й справу української символіки. Йдеться про те, що впродовж багатьох десятиліть більшовицька пропаганда плюгавила український національний жовто-блакитний прапор, за тією пропагандою "жовтоблакитники" були представниками "української буржуазно-націоналістичної контрреволюції".[22] Натомість у польській літературі український герб "тризуб" ототожнюється дуже часто з ОУН-УПА.[23]

Таке ставлення до української символіки зовсім невиправдане ні історично, ні фактично. Проте, раз цей розділ торкається термінології, то й почну з неї. Верховна Рада України 1992 року проголосила, що державним прапором України є "синьо-жовтий" прапор. Уважному читачеві зразу кинеться у вічі, що, мабуть, сталося якесь непорозуміння: більшовицька пропаганда плямувала українців, називаючи їх "жовтоблакитниками" (від жовто-блакитного прапора Української Народної Республіки), а 1992 року парламент України схвалює "синьо-жовтий" прапор України. Справа в тому, що порядок називання кольорів у прапорах, в яких кольори укладаються горизонтально, починається зверху, натомість в прапорах, в яких кольори укладаються вертикально, ці кольори називають, починаючи від древця. Саме тому польський прапор "біло-червоний", а не "червоно-білий". "Червоно-білий" прапор має Монако. Постала 22 січня 1918 року Українська Народна Республіка мала "жовто-блакитний" прапор, в якому зверху був колір жовтий, а внизу блакитний. Такий же порядок і уклад кольорів українського прапора схвалила Головна Руська Рада, яка постала 1848 року.

Схвалення парламентом України "синьо-жовтого" державного прапора розцінюю не як непорозуміння, не як прояв незнання принципів геральдики, а як доказ перемоги впливів українських націоналістів, котрі, побіч свого організаційного, "червоно-чорного" прапора ОУН, послуговувалися саме "синьо-жовтим'', неначе національним прапором.

Національні (державні) кольори не є випадковістю, вони виникають з національної (державної) геральдики, тобто з кольорів гербів. Згідно з наукою про геральдику, колір тла (фону) герба зображується на прапорі внизу, натомість колір символа, головного мотиву герба, зображується зверху прапора. Саме тому польський прапор має порядок кольорів "біло-червоний", бо польським гербом є білий орел на червоному тлі.

Головна Руська Рада і Українська Народна Республіка не випадково схвалили "жовто-блакитний" прапор України, в цій справі своє вагоме слово сказав визначний український історик і політичний діяч, Михайло Грушевський. Досліди історії свідчать бо, що ще з часів Володимира Великого гербом України був золотий (жовтий) тризуб на голубому тлі. Натомість Галицьке князівство мало своїм гербом золотого (жовтого) лева на голубому тлі. Тож голубий (блакитний) колір тла українського герба має бути внизу українського прапора, натомість золотий (жовтий) колір зображення тризуба чи галицького лева на гербі має бути зверху українського прапора. Такий прапор мав би називатися "жовто-блакитним".

Обгрунтування парламентом України "синьо-жовтого" прапора, як такого, що віддзеркалює синє небо і золото пшениці - розцінюю, як примітивне, без знання предмета -геральдики. Вважаю, що це сталося під тиском українського націоналізму. Висловлюю надію, що в майбутньому, коли впливи націоналістів на парламент України зменшаться, він, парламент, змінить порядок кольорів українського прапора, вернеться до історичного українського "жовто-блакитного" прапора.

А ОУН, як було сказано , має свій прапор - червоно-чорний. Я не знаю родоводу цього прапора, проте, коли іноді доводиться дивитися на нього, то мені чомусь приходить на думку - пролита ОУН кров та її чорне сумління.

Щодо тризуба: Існують історичні докази, що зображення тризуба знане від часу Володимира Великого, тризуб був елементом герба великого князя, отже й герба Київської Русі-України. Тому немає ніяких основ вважати тризуб атрибутикою ОУН чи УПА. Факт, що члени УПА послуговувалися тризубом, не дискваліфікує самого символа - тризуба. Коли бо піти за логікою, за якою вживання вояками тризуба мало б його дискваліфікувати, чи теж ототожнювати тризуб з ОУН-УПА, то що ж тоді зробити з тим, що на пряжках гітлерівських солдатів було гасло: "Гот міт унс" - Бог з нами? Тризуб, як символ України, існує понад тисячу років, а ось УПА святкує щойно своє 50-ліття. Крім цього: тризуб, яким послуговувалася ОУН-УПА, мав вкомпонований істотний елемент - шаблю або дві шаблі, що й відрізняло його від державного герба.

Тому не слід "жовто-блакитного" прапора України