Читати книгу - "Вибрані поезії"

Квітучі ріки спускаються зі своїх пелюсток. Моє серце: полишає мене. Кружляє невидимими еліптичними колами. Кругла, важка, вогненна маса. Розчищає долини, обпалює стрімчаки, осушує болота… Сонце, приєднане до інших сонць… (Нові землі танцюють довкола нього). Мої ноги: проростають у землю, занурюються, зупиняються; викривлюють мацаки вичавлених волокон: дуби на вітрі, зараз: гойдають моє поранене тіло… Моя голова: зблискує… Очі, незабудки, спивають небо, ковтають заблуклі комети, розбиті зірки, мастикові дерева. Моє тіло: вибухає. Ланцюги сердець оперізують талію. Безсмертна змія обвивається спіраллю довкола шиї… Полум’я
Моя скарга відкриває пульпу божественного серця, і його здригання надає оксамитового вигляду мохові тіари. Кисло-солодкі пахощі, що здіймаються від лазурових квітів, зволожують мої спраглі губи. Криваві ріки стікають із моїх рук, щоб оббризкувати обличчя чоловіків. Над хрестом часу мене прикуто. Далекий шум світу, гарячий подув, випаровує піт із мого чола. Мої очі, світильники журби, надсилають містичні сигнали до пустинних морів. І, вічне, полум’я мого серця здіймається спіралями, щоб осяяти обрій. Повернення у сни
Уста, заблуклі в коливанні часу; позаду краєвидів невидимі; уста, які спішать назад у простір; уста померлі, що були живими. У вихорах облич загасли хутко ви, що були мов ружа, вже поблідла; групи будинків, небеса в кружлянні, завіси прикривали вас невпинно. Одного разу полум’я вершечок легенький слід позначив у повітрі цих уст, запнутих ніжними словами: до шовку шовк, якнайпишніша квітка. Чи підняла я руку, щоб торкнутись у хмарі вас, яку пробило світло ножем тим самим, що і вас роздвоїв, коли ви на той час уже поблідли. А іноді, ув інших уст безодні, квіт чистої води зазеленілий, я мусила знайти вас. Та розверзлись ви, наче сіль під вітром у градирнях… Вчора вночі звідкіль ви повернулись? Із водяних могил? Чи від коріння з густих лісів? Од мальви за світами? Які істоти дивні вас водили? Ви краєвиди й лиця постинали, біжучі небеса, в своїм кружінні, групи будинків, мертве листя часу,