Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Майбутній мій, Юлія Бонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Майбутній мій, Юлія Бонд"

1 887
0
23.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Майбутній мій" автора Юлія Бонд. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 77
Перейти на сторінку:
9

Олег

– Чим ви займаєтесь, Євгене? – Запитує Майя у столичного кексу, коли ми всією великою компанією сидимо за вечерею, за столом.

– Я адвокат, – відповідає Євген і я помічаю іскри в очах дружини Звіра.

Майя сканує хлопця своїм хижим поглядом та, задовольнившись картиною, закушує нижню губу. Цей жест залишається непоміченим всім, окрім мене.

– Цікаво. І скільки вам років? – продовжує допит дружина друга.

А я опускаю під столом руку та веду нею по коліну своїй дівчинці. Машка червоніє, відпиваючи зі склянки сік. Нервує, але мою руку не прибирає.

Я продовжую гладити оксамит її шкіри, піднімаючись все вище і вище. На нас ніхто не дивиться, бо уважно стежать за ниткою розмови між Маєю та Євгеном.

– Двадцять сім, – відповідає столичний фраєр і Машка здригається, коли мої пальці торкаються внутрішньої сторони її стегон.

Крихітка втискається спиною в крісло, звівши разом коліна, і тим самим блокуючи мою руку між своїх ніг. Ми важко дихаємо.

— Виходить, ви старші за нашу Машу майже на цілий десяток. Чи не забагато? - Запитує Майя, а я ковтаю єхидну посмішку: вже чия б корова мукала, а твоя мовчала, Звєрєва.

– На мою думку, якраз, – безапеляційно стверджує хлопець, отримуючи в нагороду схвальний кивок батька Маші.

– Чоловік має бути старшим за жінку. Це факт, моя люба, – втручається в діалог Звір, по-господарськи обіймаючи дружину й цілуючи її в щоку. – Чи тобі погано зі мною?

– Що ти, коханий? Ти – найкращий, – відповідає Майя.

Марійка бубонить під ніс: "Хто б сумнівався", – і я стримую в собі порив розсміятися. Взаємне "кохання" мачухи та падчерки тільки сліпий не помітить.

– А де ви познайомилися з нашою Марійкою, якщо не секрет? – Майя знову перемикається на Євгена.

– Не секрет. В університеті. Я був у Маші викладачем із Конституційного права на першому курсі.

– Це так романтично. Вчитель та учениця, – співає Звєрєва, мрійливо посміхаючись.

Стискаю пальцями скатертину, спостерігаючи, як «недороблений» вчитель обіймає мою крихітку за плечі. І перестаю стежити за розмовою. У голові коїться сумбур. Усе виявилося набагато гіршим, ніж я припускав. Цей адвокат серйозно налаштований щодо Марії. Він дивиться на неї захопленим поглядом, і я впізнаю в цьому погляді себе. Я також пожираю очима спокусливі губи та чіпляюся за принадні груди. Марія – справжній космос і навіть більше!

– Олегу, а ти чого мовчиш увесь вечір? – Звертається до мене Курченко і я підіймаю погляд, намагаючись посміхатися.

– Та так. Нема чого розповідати. Все як завжди.

– Прямо вже нічого? У Олега з'явилася жінка, хіба це не помітно? Він сидить з нами за одним столом, а його думки – десь в іншому місці, – у розмову втручається дружина Курченка. Вона виявилася більш спостережливою, ніж усі присутні. Можна сказати, потрапила до «десятки».

– Ми чекаємо на подробиць, друже, – підключається Звір.

– Якось іншим разом, – відбиваюся від розпитувань.

Тягнуся за келихом із соком. Незграбним рухом перекидаю його на стіл. Маша різко схоплюється з місця, коли помаранчева рідина стікає зі столу на її сукню. Схопивши паперову серветку, дівчинка намагається промокнути пляму, що утворилася на сукні. Марно. Тепер потрібно лише переодягатися.

– Вибачте, Маріє. Я не хотів, – перепрошую перед Машею.

Згоряючи від обурення і підтискаючи губи, крихітка дивиться на мене зверху донизу. Вона все розуміє, читаючи мої думки без слів.

– Я переодягтися, – Маша перепрошує перед усіма гостями та бажає піти, але адвокат перегороджує дорогу.

– Я допоможу тобі, – наполегливо пропонує фраєр.

– Дякую, я впораюся сама, – заперечує мала, і я подумки хвалю її за правильне рішення.

Засікаю на годиннику чотири хвилини. Кожна секунда тягнеться нескінченністю, поки я очікую цю довбу паузу.

– Відлучуся ненадовго, – чемно посміхнувшись всім присутнім за столом, дістаю з кишені мобільний телефон, нібито збираючись зателефонувати.

Ноги просто несуться вперед. Відчуваю себе справжнім підлітком, хвацько минаючи сходи, що ведуть на другий поверх у будинку Звіра.

З’являюся навпроти заповітної кімнати. Тихо стукаю двічі. Двері відчиняються. Прямо на порозі підхоплюю Машу на руки. Штурхаю двері ногою і вони зачиняються на замок. Підходжу до ліжка та кидаю Машку на ліжко. Плескаючи віями, дівчинка дивиться на мене здивованим поглядом, все ще не вірячи, що я так легко опинився в її кімнаті.

– Ти божевільний, Олегу, – перелякано каже, коли я тягнуся до ширинки на штанах.

– У нас є десять хвилин, крихітко. Я не маю наміру втрачати жодної хвилини.

Поспіхом знімаю штани й залишаюся в одних боксерах.

– Це дуже ризиковано. Не дури, – Машка намагається вирватися з капкана моїх рук, але я щільно стискаю її талію, позбавляючи будь-якої можливості вислизнути.

Накидаюся на спокусливі губи й жадібно краю їх поцілунком. Руки досліджують кожний міліметр бажаного тіла.

Запустивши долоню в чашку ліфчика, починаю пестити пальцями затверділу пипку. Маша нарешті здається. Обвиває ногами мій торс, щільно притискаючись до мого тіла.

Кусаю її за вуста, а руку просовую між стегон. Проводжу лінію по трусиках. Під моєю долонею стає досить волого.

Мала хоче мене. Мокра. Для мене.

– Тарновська, ти тільки моя. Запам'ятай це добре, поки я не звернув шию одному адвокату, – шепочу їй над вухом, розстібаючи застібку на ліфчику.

– Ти ревнуєш, Олегу, – відповідає крихітка, покриваючи поцілунками вигин моєї шиї.

– Так, маленька моя. Я ревную, і це мені не подобається, зрозуміло?

– У тебе немає шансів. Ти ніколи не майбутній мій. Змирись з цим.

– Я вже твій, а ти – моя, Маше! – гарчу у відповідь і різко розгортаю крихітку до себе спиною.

Дівчинка стає на коліна і спокусливо виляє стегнами, поки я приспускаю боксери, щоб дістати члена. Гарячою долонею проводжу вологою промежиною, а потім засовую в мокре лоно один палець. Крихітка видає тихий стогін, і я додаю ще один палець, прискорюючи темп.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 18 19 20 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Майбутній мій, Юлія Бонд», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Майбутній мій, Юлія Бонд» жанру - 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Майбутній мій, Юлія Бонд"