Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

не зуміють завадити кораблям ООН стріляти по нас. Нам

потрібен план дій у разі зіткнення.

— Ех, а ми тільки-но підлатали цю штучку... — зітхнув Еймос.

— Я все ще за те, щоб посадити Пракса і Наомі на «Смугача», —

сказав Голден.

— Мені здається, це погана ідея, — відповіла Авасарала.

Вона сьорбнула кави й скривилася. Старій точно бракувало її

п’яти чашок чаю на день.

— Поясніть, — зажадав Голден.

— Ну, якщо марсіяни вирішать стати на наш бік, це змінює

весь розклад для кораблів ООН. Вони не можуть здолати сімох

супротивників, якщо моя математика мене не підводить.

— Згоден.

— Тому вони зацікавлені не потрапити в підручники з історії

як бунтівники. Якщо кліка Нгуєна програє, всій його команді

світить принаймні трибунал. Найнадійніший спосіб цього

уникнути — переконатися, що я не виживу в бою, незалежно від

того, хто переможе.

— А отже, вони стрілятимуть по «Росі», — сказала Наомі. — Не

по пінасу.

— Навпаки! — Авасарала гірко розсміялася. — Адже я, звісно

ж, маю бути на пінасі. Невже вони повірять, ніби ви

відчайдушно намагаєтеся захистити рятувальне судно, на якому

лечу не я? І б’юся об заклад, на «Смугачі» нема цих МТЗ, про які

ми говорили. Я права?

На подив Боббі, Голден кивав на всі слова Авасарали. А спершу

він здавався таким всезнайкою, котрий цінує лише власні ідеї.

— Так, — погодився Голден. — Ви абсолютно праві. Вони

випустять по «Смугачу» все, що мають, якщо він спробує втекти, і він буде беззахисним.

— А отже, ми або всі виживемо, або всі загинемо, тут, на цьому

кораблі, — зітхнула Наомі. — Як завжди.

— Тож приходимо до того, — сказав Голден, — що потрібен

план зіткнення.

— Людей у вас малувато, — сказала Боббі, коли розмова

повернулася вже до її компетенції. — Хто чим зазвичай

займається?

— Старша офіцерка, — Голден вказав на Наомі. — Також

відповідає за радіоелектронну боротьбу і контрзаходи. І вона

геній, враховуючи, що навчилася цьому вже тут на кораблі.

— Механік... — почав Голден, вказуючи на Еймоса.

— Роботяга, — урвав його Еймос. — Стараюся, щоб корабель не

розсипався, якщо в ньому дірки.

— Я зазвичай сиджу за пультом керування боєм, — сказав

Голден.

— Хто навідник? — спитала Боббі.

— Тут, — Алекс тицьнув у себе.

— Ти за штурвалом, а на додачу робиш захоплення цілі?

Вражає.

Темна шкіра Алекса стала на відтінок темнішою. Його

незграбний акцент із Долини Маринера уже не звучав так

надокучливо — у ньому був певний шарм. І він так мило

зашарівся.

— Йой, та ні. Зазвичай ціль захоплює кеп із пульта. Але на

мені — керування вогнем.

— Ну от, — сказала Боббі, повертаючись до Голдена. —

Посадіть мене за гармати.

— Без образ, сержантко... — сказав Голден.

— Гарматова сержантка.

— Гарматова сержантко, — кивнувши, визнав Голден. — Але чи

достатньо кваліфікована ти для керування вогнем на

військовому судні?

Боббі вирішила не ображатись, а натомість усміхнулася.

— Я бачила вашу броню і зброю, з якою ви зустріли нас

у шлюзі. Ви знайшли МШК у вантажному відсіку, так?

— «Мишки»? — перепитала Авасарала.

— Мобільні штурмові комплекти. Спорядження піхоти. Не таке

хороше, як силова броня розвідувальних підрозділів, але повний

фарш для пів десятка солдатиків.

— Ага, — сказав Голден. — Там ми їх і дістали.

— Тому що цей швидкохідний корабель має багато

призначень. Пускати торпеди — одне з них. Брати на абордаж —

інше. І звання гарматової сержантки передбачає дуже конкретні

повноваження.

— Точно, — сказав Алекс. — Фахівчиня з обладнання.

— Я зобов’язана вільно володіти всіма системами вогню, якими

мою чоту або роту забезпечують під час типових бойових

завдань. Зокрема, системами вогню на такому штурмовому

борті, як цей.

— Розумію... — почав Голден, але Боббі перервала його кивком.

— Тепер я ваша навідниця.

* * *

виготовляли для когось меншого за неї. П’ятиточковий