Читати книгу - "Гра престолів"

— Коли зарубали моїх гвардійців, ви стояли поряд з королевою, спостерігаючи, й не озвалися ні словом.

— І вдруге вчинив би так само. Наскільки пригадую, я був без зброї, без обладунків, оточений Ланістеровими мечниками,— з цікавістю глянув на нього євнух, схиливши голову набік.— Коли я був хлопчиком, іще до кастрації, то подорожував вільними містами з балаганом. Лицедії навчили мене, що кожна людина має грати свою роль — не тільки в балагані, а й у житті. Так само і при дворі. Виконавець королівського правосуддя має бути застрашливий, скарбничий — заощадливий, лорд-командувач королівської варти — відважний... а старший нашіптувач — хитрий, улесливий і безсоромний. З мужнього інформатора користі не більше, ніж з боягузливого лицаря.

Забравши бурдюк, він випив вина.

Нед вдивлявся євнухові в обличчя, шукаючи правду під фальшивими шрамами та щетиною. Тоді ще випив вина. Цього разу пішло легше.

— Можете звільнити мене з цієї ями?

— Міг би... Та чи стану? Ні. Почнуть зринати питання, і відповіді приведуть до мене.

Нед більшого й не очікував.

— А ви прямий.

— У євнуха немає честі, а павук не може дозволити собі таку розкіш, як сором, мілорде.

— То ви бодай звісточку від мене передасте?

— Залежатиме від звісточки. Якщо хочете, можу радо надати вам папір і чорнило. А коли напишете, що ви там хочете, я візьму листа й прочитаю, а тоді, в залежності від власних потреб, доставлю його або ні.

— Власних потреб? І які ж це потреби, лорде Вейрисе?

— Мир,— без роздумів відповів Вейрис.— Якщо на Королівському Причалі була бодай одна душа, яка понад усе прагнула зберегти життя королю Роберту, то це я,— зітхнув він.— П’ятнадцять років я захищав його від ворогів, але не міг захистити від друзів. У якому нападі божевілля ви вирішили повідомити королеву, що знаєте правду про народження Джофрі?

— У нападі милосердя,— визнав Нед.

— А,— озвався Вейрис,— так я й думав. Ви чесна та шляхетна людина, лорде Едарде. Частенько я про це забуваю. За усе життя надто мало таких людей мені трапилося,— він роззирнувся по камері.— А коли я бачу, чого ви досягай своєю чесністю та шляхетністю, то розумію чому.

Відкинувши голову на вогкий мур, Нед Старк заплющив очі. Нога пульсувала від болю.

— А вино для короля... ви допитали Ланселя?

— Певна річ. Бурдюк йому дала Серсі, повідомивши, що це улюблене Робертове вино,— знизав плечима євнух.— Життя мисливця завжди ризиковане. Якби Роберта не прикінчив вепр, король би впав з коня, або його б укусила деревна гадюка, або поцілила випадкова стріла... ліс — це бійня богів. Короля вбило не вино. А ваше милосердя.

Цього Нед і боявся.

— Хай пробачать мене боги.

— Якщо боги є,— мовив Вейрис,— думаю, вони пробачать. Королева так чи так довго б не чекала. Роберт виходив з-під контролю, і їй кортіло чимшвидше позбутися його, щоб розв’язати собі руки й покінчити з його братами. Ото вже парочка, Станіс і Ренлі. Залізна рукавиця й шовкова рукавичка. Вам слід було дослухатися до Мізинчика, який переконував вас підтримати Джофрі як королівського наступника.

— Звідки... звідки ви про це знаєте?

— Знаю,— посміхнувся Вейрис,— і вам цього має бути досить. А ще знаю, що зранку королева прийде до вас з візитом.

Нед повільно звів очі.

— Навіщо?

— Серсі боїться вас, мілорде... але є й інші вороги, яких вона боїться ще більше. Просто зараз її любий брат Джеймі воює з лордами приріччя. Лайса Арин засіла в Соколиному Гнізді, огородившись камінням і крицею, і про дружбу між нею й королевою навіть не йдеться. Мартели в Дорні й досі не можуть забути про вбивство князівни Елії з дітьми. А ваш син зараз перетинає Перешийок, ведучи за собою північне військо.

— Роб іще дитина,— приголомшено вигукнув Нед.

— Дитина з армією,— мовив Вейрис.— Але й справді дитина, як ви й кажете. Це через братів короля Серсі не може спати ночами... зокрема через лорда Станіса. Його претензії на престол обґрунтовані, він добре знаний як непересічний військовий очільник, а ще від нього милосердя точно не дочекаєшся. Нема на світі й наполовину такої страшної істоти, як бездоганно справедлива людина. Ніхто гадки не має, чим Станіс займався на Драконстоні, але можу вас запевнити, що збирав він не мушлі, а мечі. Ось які кошмари сняться ночами Серсі: поки її батько з братом марнують сили на боротьбу зі Старками й Таллі, лорд Станіс висадиться з моря, оголосить себе королем і відрубає її синові кучеряву біляву голівку... та й своєю головою вона теж ризикує, хоча я щиро вірю, що за сина вона хвилюється більше.

— Станіс Баратеон — законний спадкоємець Роберта,— мовив Нед.— Трон належить йому по праву. Я б радо вітав його сходження на престол.

Вейрис цикнув крізь зуби.

— Запевняю вас, Серсі такого чути не захоче. Може, Станіс і здобуде собі трон, але якщо ви не припнете язика, вітатиме нового короля ваша мертва голова. Санса так за вас молила, шкода буде, якщо це пропаде намарно. Вам дарують життя — якщо ви захочете його прийняти. Серсі не дурна. Вона розуміє, що приручений вовк кращий за мертвого.

— Ви хочете, аби я служив людині, яка замордувала мого короля, повбивала моїх підлеглих, зробила з мого сина каліку? — хрипким від недовір’я голосом поцікавився Нед.

— Я хочу, щоб ви служили короні,— мовив Вейрис.— Скажіть королеві, що зізнаєтесь у своїй підлій зраді, звелите синові скласти зброю й оголосите Джофрі законним спадкоємцем. Запропонуйте об’явити Станіса й Ренлі віроломними узурпаторами. Наша зеленоока левиця знає, що ви людина честі. Якщо ви забезпечите їй спокій і час, щоб покінчити зі Станісом, а ще дасте обітницю забрати її таємницю з собою в могилу, думаю, вона дозволить вам убратися в чорне й доживати віку на Стіні разом з братом і тим вашим позашлюбним сином.

На думку про Джона Неда переповнив сором і жаль, якого не описати словами. Якби можна було побачитися з хлопцем, сісти й поговорити... Під брудним сірим гіпсом Недову поламану ногу прошив біль. Він здригнувся, безпорадно стискаючи й розтискаючи кулак.

— Це ви самі таке вигадали,— видихнув він,— чи змовилися з Мізинчиком?

Схоже, це здивувало євнуха.

— Та я швидше одружуся з чорним цапом Когора! Мізинчик — номер два в переліку найнепорядніших людей у Сімох Королівствах. Ні, я згодовую йому