Читати книгу - "Алеф. Прозові твори"

86

Мартенсен, Ганс Лассен (1808—1884) — данський богослов.

87

Пелагій (справжнє прізвище — Морган, бл. 360—420) — християнський теолог, автор концепції «свободи вибору», підданий жорсткій критиці Августином Аврелієм і засуджений до вигнання імператором Гонорієм.

88

Кальвін, Жан (1509—1564) — діяч Реформації, засновник кальвінізму (пуританства).

89

Цвінґлі, Ульріх (1484—1531) — швейцарський гуманіст, засновник бюргерсько-демократичної течії Реформації.

90

Аристид (бл. 540—бл. 467 до н. е.) — давньогрецький політичний і військовий діяч, засновник Делоського морського союзу (478 до н. е.) грецьких держав проти персів.

91

Аристотель (384—322 до н. е.) — давньогрецький філософ.

92

Карл Лисий (823—877) — король Франції.

93

Емерсон, Ралф Волдо (1803—1882) — американський філософ і письменник.

94

Сантаяна, Джордж (Хорхе, 1863—1952) — американський філософ і письменник іспанського походження.

95

Лукрецій (Тит Лукрецій Кар, І ст. до н. е.) — римський поет і філософ.

96

Тор — бог грому у стародавніх германців.

97

Пліній Старший (бл. 23—79 н. е.) — римський письменник і вчений.

98

Стурлусон, Сноррі (1178—1241) — ісландський письменник, автор «Молодшої Едди» — важливого джерела скандинавської міфології та поезії скальдів; убитий за наказом норвезького конунґа Хокона.

99

Одін — верховний бог скандинавського пантеону.

100

«Беовулф» — англосакський героїчний епос.

101

«Бестіарій» — збірники середньовічних творів під цією назвою містили описи звірів і птахів, супроводжувані алегоричними тлумаченнями.

102

Чепмен, Гай — англійський літературознавець, дослідник і перекладач В. Бекфорда.

103

Кіплінґ, Джозеф Редьярд (1865—1936) — англійський письменник.

104

Їтс, Вільям Батлер (1865—1939) — ірландський поет і літературознавець, популяризатор ірландської культури.

105

Луґонес Аргуельо, Леопольдо (1874—1938) — аргентинський поет і прозаїк, один з основоположників поезії модернізму; покінчив життя самогубством.

106

Морис, Вільям (1834—1896) — англійський письменник, художник і громадський діяч, перекладач ісландських саг.

107

Сіґурд — герой германо-скандинавської міфології.

108

Фафнір — за скандинавською міфологією, дракон, що охороняє клад.

109

Маутнер, Фріц (1849—1923) — австрійський літератор, автор «Філософського словника».

110

Марінізм — напрямок в італійській бароковій поезії XVII ст., пов’язаний з ім’ям поета Дж. Маріно.

111

Кроче, Бенедетто (1866—1952) — італійський філософ-ідеаліст, представник неогегельянства, історик, літературознавець, політичний діяч.

112

Бодлер, Шарль (1821—1867) — французький поет.

113

«Риторика» — твір Аристотеля.

114

Мідлтон Мері, Джон (1889—1957) — англійський літературознавець.

115

Лікофрон (IV—III ст. до н. е.) — грецький поет і граматик александрійської школи.

116

«Іцзин» («Книга перемін») — пам’ятка давньокитайської літератури.

117

Лессінґ, Готхолд Ефраїм (1729—1781) — німецький письменник, просвітник, один з основоположників німецької класичної літератури.

118

Клем, Вільгельм (1881—1968) — німецький поет-імпресіоніст.

119

Віньї, Альфред Віктор де (1797—1863) — французький письменник-романтик.

120

Аріосто, Лодовіко (1474—1533) — італійський поет і драматург.

121

Катулл, Гай Валерій (87 або 84 — бл. 54 до н. е.) — римський поет.

122

Арміда — героїня поеми Т. Тассо.

123

Малерб, Франсуа (1555—1628) — французький письменник, основоположник поезії французького класицизму.

124

Свінберн, Алджернон Чарлз (1837—1909) — англійський поет, драматург, літературознавець.

125

Ніцше, Фрідріх (1844—1900) — німецький філософ.

126

Резерфорд, Ернест (1871—1939) — англійський фізик.

127

Заратустра, Фрідріх — герой твору Ф. В. Ніцше «Так казав Заратустра».

128

Кантор, Ґеорґ (1845—1918) — німецький математик.

129

Евдем із Родоса (2-га пол. IV ст. до н. е.) — давньогрецький філософ, друг і учень Аристотеля.

130

Міл, Джон Стюарт (1806—1873) — англійський філософ-позитивіст, економіст і громадський діяч.

131

Верґілій, Марон Публій (70—19 до н. е.) — римський поет.

132

Досократики — термін для визначення ранніх давньогрецьких філософів (VI—V ст. до н. е.), а також їхніх найближчих наступників (IV ст. до н. е.).

133

Піфагор (друга пол. VI — початок V ст. до н. е.) — давньогрецький філософ і математик.

134

Ріттер, Генріх (1791—1869) — німецький історик античної культури.

135

Преллер, Людвіг (1809—1849) — американський письменник.

136

Бертон, Роберт (1577—1640) — англійський філософ-мораліст і письменник.

137

Вітмен, Волт (1819—1892) — американський поет.

138

«Тімей» — натурфілософський діалог Платона.

139

Цицерон, Марк Тулій (106—43 до н. е.) — римський промовець, письменник, державний діяч, прихильник поміркованості.

140

Тацит, Публій Корнелій (бл. 55—бл. 120 н. е.) — римський історіограф.

141

Ваніні, Лючіліо (справжнє ім’я — Джуліо Чезаре, 1585—1619) — італійський філософ, страчений інквізицією.

142

Ахілл — герой Троянської війни, оспіваний Гомером в «Іліаді».

143

Браун, Томас (1605—1681) — англійський лікар і