Читати книгу - "Доктор Фаустус"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
105
Принесення в жертву розуму (латин.).
106
«Лоенгрін» — опера Вагнера.
107
Бувайте здорові (латин.).
108
Святий Августин (354–430) — християнський теолог і церковний діяч, один із засновників християнської церкви. В трактаті «Про місто Боже» заклав основи християнської філософії історії, розвинув ідеї провіденціалізму, за яким усе у світі відбувається з волі провидіння.
109
Про місто Боже (латин.).
110
Зороастр — засновник давньоіранської релігії маздаїзму (VII ст. до н. е.). В біблійній розповіді про Ноя та його синів ім'я Зороастра не згадується. Воно з'явилося в пізнішій легенді.
111
Франке Август Герман (1663–1707) — німецький вчений і проповідник, один з провідних діячів пієтизму — течії в протестантській церкві, що виступала за моральне вдосконалення особистості й чистоту релігійного почуття. Відіграв важливу роль у розвитку німецько-східнослов'янських культурних зв'язків
112
Канштайнівське біблійне товариство — товариство, засноване в Галле 1710 року бароном Карлом Гільдебрандом фон Канштайном для вивчення Біблії і поширення пієтистської літератури.
113
…ще й ту перевагу, що був тотожний з університетом у Віттенберзі. — Віттенберзький університет, де викладав у першій третині XVI ст. Лютер, став першим вогнищем реформаційного руху в Німеччині. «Дух Лютера», наголошується в романі, присутній і в сусідньому з Віттенбергом університеті Галле.
114
Галленської рідної матері (латин.)
115
Причастя в двох відмінах — причастя вином і хлібом у протестантів на відміну від причастя лише хлібом у католиків. Цим оповідач наголошує широту своїх релігійних поглядів.
116
Альбрехт — архієпископ Магдебурзький і курфюрст Майнцський (1490–1545), церковний ієрарх, який підтримував зв'язки з гуманістами, але ухильно ставився до їхньої боротьби з церковним обскурантизмом. Згодом став ортодоксальним католиком.
117
Йонас Юстус (1443–1505) — соратник Лютера, брав участь в його перекладі Біблії
118
Еразм Роттердамський (1467–1536) — виступав проти католицької реакції, але водночас стримано ставився й до реформаційного руху в якому все виразніше проявлялася віросповідальна нетерпимість, чим накликав на себе гнів Лютера.
119
Меланхтон (грецький переклад німецького прізвища Шварцерд) Філіпп (1497–1560) — німецький теолог і письменник, один з визначних діячів Реформації, соратник Лютера.
120
Шлаєрмахер Фрідріх Даніель (1768–1834) — німецький філософ і теолог, виступав проти релігійного фанатизму. Член Ієнського гуртка німецьких романтиків.
121
Онтологічний доказ існування Бога. — Суть цього доказу, висунутого англійським середньовічним теологом Ансельмом Кентерберійським, зводиться до того, що мислимість Бога є достатнім логічним обгрунтуванням його існування.
122
Вольф Йоганн Христіан (1679–1759) — німецький філософ, учень Лейбніца й професор університету в Галле. Представник раннього німецького Просвітництва.
123
Неотомізм — поширена філософська течія в католицизмі XX ст., виходить із вчення середньовічного філософа й теолога Фоми Аквінського (1225 чи 1226–1274), який систематизував схоластику на базі християнського аристотелізму.
124
Протиріччя у визначенні (латин.).
125
Неосхоластика — збірне поняття, що об'єднує різні течії католицької філософії, яка прагне до відродження середньовічної схоластики.
126
Філософія життя — ірраціональні філософські течії кінця XIX й початку XX ст., що засновуються на понятті-образі «життя» як органічної цілісності й творчої динаміки буття, яке осягається інтуїтивно (Ф. Ніцше, Л. Клагес, А. Бергсон та ін.).
127
Міст зітхань — горбатий міст у Венеції, по якому вели на страту злочинців.
128
Роланд — герой «Пісні про Роланда», перлини старофранцузького героїчного епосу. Статуї Роланда, який вважався взірцевим лицарем, споруджувалися в середньовічних західноєвропейських містах.
129
«Меланхолія» — гравюра на міді Альбрехта Дюрера (1471–1528), великого німецького художника доби Відродження. На ній зображена крилата жінка серед астрологічних атрибутів (досі повністю не розшифрованих). Тема «Меланхолії» далі стає одним з леймотивів роману.
130
Досократики — давньогрецькі натурфілософи, які жили до Сократа.
131
Іонійські натурфілософи — філософи з Іонії, як називали в Давній Греції егейське узбережжя Малої Азії та прилеглі до нього острови. Ці філософи (Фалес, Анаксагор, Анаксімен, Ксенофан і Анаксимандр) жили в VI–V ст. до н. е.
132
Стагіріт — прізвисько Арістотеля, який походив із міста Стагіри в Македонії.
133
Апологетика — наука захисту християнської релігії від поганства та єресей.
134
Сам [учитель] сказав (гр.).
135
Паріпатетичні відступи — буквально: зроблені під час прогулянок. За легендою, Арістотель проводив навчання, прогулюючись з учнями.
136
…випробування на шляху в Дамаск. — На шляху в Дамаск Савлові, майбутньому апостолові Павлу, який жорстоко переслідував послідовників Христа, з'явився Христос і запитав його: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?»
137
…протилежним шляхом, ніж Декарт. — Мається на увазі відомий вислів видатного французького вченого й філософа Рене Декарта (1596–1650): «Cogito, ergo sum» («Мислю, отже, існую»).
138
«Лютцов мчить, не жаліє коня» — пісня на слова німецького поета Теодора Кернера (1791–1813) про полковника Лютцова, командира «чорних стрільців», які уславилися у визвольній війні 1810–1813 рр. проти наполеонівської Франції.
139
Мислення (латин.).
140
Якби диявол не був брехуном і душогубом! (Латин.)
141
Кажеш, а не робиш (латин.).
142
«Лорелей» — балада Генріха Гейне, яка стала популярною піснею.
143
«Gaudeamus igitur» (будемо радіти — латин.) — старовинна студентська пісня.
144
…схопив булку й пошпурив нею в темний куток. — Пародія на легенду про Лютера, який пошпурив у чорта чорнильницею.
145
Інкуб — демон чоловічої статі.
146
Той, кому тимчасово дозволили викладати в університеті (латин.).
147
Томісти — послідовники Фоми Аквінського.
148
Бич фанатичних єретиків (латин.).
149
Демонічні химери (латин.).
150
«Послання до корінфян» — апостола Павла, перше й друге, входять до Нового заповіту.
151
Суккуб — демон жіночої статі.
152
Василіск — міфічна істота, наділена здатністю вбивати поглядом.
153
К'єркегор Серен (1813–1855) — датський філософ і теолог. На противагу «об'єктивній» діалектиці Гегеля розвивав «суб'єктивну» (екзистенціальну) діалектику особистості в її ставленні до Бога. Небезпідставно вважається попередником або й зачинателем екзистенціалізму.
154
Тут: товариську (фр.).
155
В повному складі (латин.).
156
Що ми й доводимо (латин.).
157
…Дюрерового вершника поряд зі смертю й дияволом… — Мається на увазі гравюра Дюрера, на якій зображений лицар на коні, якого супроводжують смерть і диявол.
158
Боссюе Жак Бенінь (1627–1704) — французький релігійний діяч і
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Доктор Фаустус», після закриття браузера.