Читати книгу - "Не ображай відьму на Хелловін, Тая Стрельцова"

Не встиг припаркуватись біля кафе, як від вітру на його машину, прямо на капот впала декорація до Хелловіну! От знав, що чортівня, а не свято! Просто оскаженів, коли побачив, які подряпини лишились на авто. Але нічого вже не поробиш…

— Знаєш, друже, я оце подумав… Може, твоя сусідка дійсно відьма? А що? Тоді твої невдачі легко можна пояснити: наслала чи прокляла! — змахнув руками Артур, сидячи за столиком напроти нього.

Все ж вирішили не міняти плани через неприємність з машиною. Зайшли в кафе і зайняли столик в кутку біля вікна. За чашкою кави Ігор і переповів події дня, починаючи з самого ранку.

— Ой, хоч ти не починай! Мені й так від відьом, привидів, скелетів і всієї цієї нечисті навкруги дурно! Ненавиджу Хелловін і все, що з ним пов’язано! А в справжніх відьом тим паче не вірю. Шарлатанки! — бубнів Ігор.

Та тільки-но договорив, як йому мало не на голову впала піцца, що якимось дивом злетіла з дерев’яної дощечки, яку високо ніс офіціант на сусідній столик.

— Ой! Вибачте! — підскочив той, почавши збирати шматки піцци.

— Та хай йому грець! — підвівся на ноги Ігор.

Артур же зайшовся сміхом на увесь зал.

— Ні, все ж відьма справжня, — через сміх проговорив. — І вона таки прокляла тебе! — покивав головою.

Додому повернувся геть не в гуморі. Зовсім його цей шалений день вимотав. Швидко прийняв душ, закрив штори, щоб не дуже заважало місячне сяйво, і ліг спати. Можливо, завтра буде більш вдалим, ніж було сьогодні?

Любите Хелловін? А втім, яка різниця? Адже це свято - лише декорація для веселої пригоди головного героя. Хоча весело буде лише читачам, герою не дуже :)