Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Втрачені скарби Іспанії , Полiна Крисак 📚 - Українською

Читати книгу - "Втрачені скарби Іспанії , Полiна Крисак"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Втрачені скарби Іспанії" автора Полiна Крисак. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 36
Перейти на сторінку:
Глава 1

На дворі настала осінь. На вулиці панував холодний вітер, ворушачи сухе жовте листя, те що лежало на стежках прекрасного парку. Я сиділа на лавці, пила ранкову чашку кави і милувалася сьогоднішньою погодою. Вперше за кілька тижнів з-за чорних, густих хмар вийшло сонце. І хоч, воно вже не так гріло, але створювало чудову, моїм очам картину, коли жовте листя стикається з сонячними променями.

Перехожі, вдягнені в теплий одяг, поспішали на роботу, у парку гуляли собачники, а їхні вихованці каталися в листі. Озеленювачі потім прибирали за ними, трохи злячись на любителів собак та їхніх домашніх улюбленців, і було зрозуміло - місто прокинулося. Годинник показував вісім, і я, за традицією, попрямувала в кафе, що розташовувалося неподалік від парку. Це було моє улюблене кафе, розташовувалося майже біля будинку, в ньому подавали не тільки каву, чай та інші напої, тут можна було так само поснідати, перекусити або легенько пообідати.  

- Доброго ранку, мадам. - Звернулася до мене дівчина, коли я прийшла в кафе.

- Доброго. - Відповіла я, прямуючи до свого столика, що стояв біля вікна.

- Що будете замовляти? - Запитав офіціант, підходячи до мене.

- Яєчню з беконом і апельсиновий сік. 

Через кілька хвилин мені принесли моє замовлення. Снідаючи, я дивилася у вікно. На машини, що проїжджали повз, на людей, що проходили повз, ну і думала про принади сьогоднішнього дня.
Коли мій сніданок добігав кінця, мені на телефон прийшло повідомлення, зміст якого був наступним: агент Поліна, вам терміново потрібно перебувати в офіс для отримання і виконання нового, чергового завдання.

Допивши сік і розплатившись, я попрямувала в перукарню. І як ви вже встигли зрозуміти, я є агентом однієї невеликої організації, яка називається - ОПАС. Ця організація, займається пошуками археологічних старожитностей. Наша організація працює на уряд, і тільки обмеженим людям відомо про нашу діяльність. Ми як організація Містера Ніхто з форсажу, для офіційних джерел нас немає, а для неофіційних ми є.

Прийшовши в перукарню, я попросила зробити мені зачіску, сьогоднішнього дня. Майстриня відійшла, а дзеркало запитало в мене пароль. Назвавши потрібний код (вам я не можу цього сказати, а то раптом ви захочете сюди проникнути), у стінці відкрився прохід у ліфт, увійшовши до нього, я натиснула на кнопку і він поїхав униз. Приїхавши на потрібний поверх, перед моїм поглядом відкрився командний цент. На стіні висів величезний телевізор, а перед ним сиділи співробітники, які у своїх гаджетах вивчали всі нові новини, що стосуються нашої діяльності. 

- Доброго дня, агенте 478 - до мене підійшов наш начальник.

- Сер. - Я злегка кивнула. 

- Радий вас бачити. Як проходять вихідні? 

- Чудово, - я посміхнулася, - але мені здається, вони будуть ще цікавішими, коли ви розповісте, навіщо мене викликали. 

- Ви чули, - взявши мене під руку, він відвів мене трохи вбік, - легенду про скарби Ліми?

- Лише поверхово, але я впевнена, що Лопес може знати її куди краще за мене.

- Якщо коротко, - почав він, - за часів повстання повстанців, 1821 року, іспанська знать вирішила заховати численні цінності подалі від повстанців. На той час, у гавань зайшов корабель «Дорога Мері» капітаном якого був Вільям Томпсон. Дізнавшись, що за вантаж він перевозитиме, під покровом ночі, вбивши вартових, він відплив від берегів і втік. Його, звісно, потім спіймали, але місце розташування скарбу він так і не сказав.

- Якщо скарби вважаються втраченими, чому ви ними зацікавилися? 

- Прочитайте цей лист, - вручив він мені конверт із червоною печаткою, - і вам усе стане зрозуміло.  

«Шановний адресант
Я, доктор археологічних наук Олівер Генрі Сміт, присвятив своє життя вивченню втрачених скарбів Ліми.  Зараз, стоячи на порозі своєї смерті, я можу з цілковитою впевненістю заявити: ці скарби дійсно існують.  Дозвольте поділитися своїми відкриттями.
Згідно з легендою, капітан Томпсон і його помічник, були захоплені і страчені. Однак, досліджуючи бортові журнали того часу, я виявив згадки, які можуть пролити нове світло на цю історію. Цитую:
19.06.1821 Ми взяли в полон двох людей. Капітан дуже радий і задоволений. І сподівається, незабаром дізнатися їхню таємницю.
17.07.1821 Один із них помер. А друг, мабуть капітан, погодився показати нам місце розташування скарбу.
Подальших згадок про них у журналі немає. Але в записах одного маленького судна, я виявив відомості про людину, яка попросила відвезти його в Канаду. У 1841 році капітан англійського брига Джон Кіттінг записав у своєму журналі, що планує плавання з Ньюфаундленду до Вест-Індії, і з ним збирається якийсь чоловік. Пізніше з'ясувалося, що цю людину звали Вільям Томпсон. Перед своєю смертю, він передав Кіттінгу карту і розповів про скарби. 
Я присвятив двадцять років пошукам усіх артефактів, які зможуть вам допомогти. Я доручаю вам знайти ці скарби і завершити те, що не вдалося мені. Однак попереджаю, ця подорож може бути небезпечною. Багато шукачів так і не повернулися. Якщо ви й після цього візьметеся за справу, то знайте, що допомогти вам зможе тільки мій щоденник.
Зі щирою повагою,    
Доктор Олівер Сміт.»    

Закінчивши читати листа, я подивилася на Архіваріуса. 

- Що думаєте?

- Не схоже, що це писав божевільний. Адже, якщо він потрапив до вас, значить...

- Значить, збирай свою команду, і приступайте до роботи. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втрачені скарби Іспанії , Полiна Крисак», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Втрачені скарби Іспанії , Полiна Крисак"