Читати книгу - "ПровокацІя, Куля"

"Чортові базіки, не вміють тримати язика за зубами", - подумав про себе Жюстен.

"Я також знаю, що при ньому було виявлено якісь речі, які, на моє переконання, можуть зацікавити нас" - при слові "Нас" полковник упевнено витягнувся і поклав руки на ремінь. – «І ще одне. Ту дошку, яку Ваші матроси виловили разом із цим бідолахою, я теж хочу оглянути. А тепер викладайте все, що я не знаю про обставини сьогоднішньої знахідки в океані"

"Дозвольте, пане полковнику, але я не хотів би починати розмову в такому тоні", - Жюстен підвищив голос, - "Зрештою, я не у Вас у підпорядкуванні".

"Послухайте, люб'язний, я офіцер військової розвідки Франції! Я старший у групі супроводу нашої урядової делегації на цьому кораблі! Сподіваюся, що немає сенсу пояснювати які повноваження в мене є? Ви можете різко вийти на пенсію після прибуття в Гавр - якщо я захочу. Тож я уважно слухаю вас і чекаю на детальну інформацію", - полковник Габен сухо й упевнено заперечив капітану.

"Чортів солдафон", - подумав Жюстен і голосно промовив: "Анрі, повідомте пану полковникові всі відомості, які щойно говорили мені.

Вислухавши уважно помічника капітана, полковник Габен сказав: "Я забираю у Вас цю папку зі шматками газети. Тепер це питання військових сил Франції. Крім того, я вилучу в корабельному лазареті цей осколок і огляну цього британця. Ви і Ваш помічник, за необхідності, можете нам знадобитися надалі. Я дам вам знати, панове. Честь маю!" Із цими словами полковник підійшов до столу капітана і забрав папку. Ніхто з присутніх не став йому заперечувати після раніше почутої тиради про повноваження. Після цього він вийшов, різко зачинивши за собою двері.

Приблизно за годину, коли на палубах першого класу прогулювалися пані з кавалерами, матроси начищали до блиску корабельний інвентар, а дехто вже розпочинав свій ранок із келихів шампанського, у просторому корабельному ресторані, в окремому кабінеті, відбувалася нарада, яку зібрав полковник Габен. На ній були присутні двоє його ад’ютантів, представник міністерства закордонних справ Франції в урядовій делегації пан Маре і помічник президента бюджетної комісії пан Делон.

"Панове, я коротко ввів вас у курс тих обставин, які послужили причиною нашого сьогоднішнього обговорення. Може ви пов'язуєте це з чистою випадковістю і справою злої долі, але я все ж таки думаю, що ці події повинні змусити нас насторожитися. По-перше, спільна делегація США і Франції, яка прямує до Парижа на цьому кораблі, формально несе економічні загрози справам кайзерівській Німеччині в Африці. Всі ви знаєте, що ніхто всерйоз не збирався і не збирається виконувати домовленості Берлінської конференції 1884 року. Франція точно не буде цього робити. І тому ми заручилися підтримкою урядовців та  промисловців Сполучених Штатів для подальших спільних дій. Можливо тому, німці, які щось рознюхали про наші спільні плани, а також не маючи особливої любові до Британії, почали посилати свої військові кораблі до берегів Африки. Ці рейди, фактично, їх виклик, щоб зламати Pax Britanica на морі. Ймовірно, британські моряки й наштовхнулися на один з них.  У підсумку - англійський офіцер, як жертва морського бою, опинився на нашому судні. Це тільки одна з версій. Такий розвиток подій, якщо він мав місце бути, створить певну напруженість у регіоні.» -  говорив полковник Габен.

«Хвилиночку, Жане, чому Ви відразу так по військовому драматизуєте? Чому саме така версія першою приходить Вам в голову?  Цей британець – точно офіцер військового флоту, чи тільки здається ним? До речі, Ви не сказали, що з ним? У якому він стані?», - перебив полковника пан Делон. Усі присутні знали, що він часто поводився по-хамськи, бо був помічником зятя президента Республіки.

«Лікар каже, що в нього всі ознаки органічної амнезії через травму голови і сильне отруєння хімічними речовинами – можливо гірчичним газом. Неможливо отримати від нього взагалі жодних відомостей. Він ледве ворочає язиком. Скільки він протягне - невідомо», - відповів Габен.

«А що це за гірчичний газ і чому осколок, про який Ви нам говорили, має німецьке маркування?», - це обізвався пан Маре, майстер закулісних ігор у міжнародних справах. Його дуже поважали в МЗС і сам міністр Флуранс підлещувався до нього.

«Панове, гірчичний газ - це один із варіантів перспективної хімічної зброї, яку ми тільки починаємо розробляти в наших військах. Дуже потужна отруйна речовина, яка за певних застосувань призводить до моторошної смерті. Всі її властивості ще тільки досліджуються в наших лабораторіях. Зараз усе це в нас на стадії випробувань і відповісти на запитання - чому на склі, витягнутому з тіла англійця, німецьке маркування - досить складно. У нас немає даних, що німецька або будь-яка інша армія володіє подібною зброєю.», - Габен став почуватися як на допиті, хоча він сам ініціював цю нараду. Однак зупинити потік питань таких поважних людей з уряду він не міг – «Але найбільше незрозумілого викликає не шматок скла і не сама особа офіцера, а шматки газети, датованої 20 травня! І в цій газеті, як я казав вам, ідеться про наш корабель! А точніше - про його страшну долю! Поки що я навіть не можу й припустити - що це означає!»

«Ви, здається, казали, що це уривки «Фігаро»? Хлопці з цієї газети завжди тримають руку на пульсі в суспільному житті. Я бачив багато сенсаційних заголовків раніше у них у випусках. Але як можна написати статтю з майбутнього, хай би їх чорти вхопили! Помилки бути не може?», - знову заговорив Делон.

«Ні, пане Делон, дата випуску газети чітко проглядається на фрагменті - це саме 20 травня», - відрапортував полковник.