Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Казка про любов, Ларія Ковальська 📚 - Українською

Читати книгу - "Казка про любов, Ларія Ковальська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Казка про любов" автора Ларія Ковальська. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 11
Перейти на сторінку:

- Вже можна увійти? – Почувся приємний голос незнайомця.

- Так. – Відповіла Ніка. Їй було трохи незручно постати перед красивим незнайомцем у такому вигляді і вона затягнула плед так, щоб він став схожим на індійське сарі, а потім злегка поправила мокре волосся.

- Все добре? – Злегка усміхнувшись, спитав незнайомець, а його собака тим часом примостився біля ніг Ніки.

- Так, дуже дякую тобі… Вибач, я не знаю твого імені… - Ніка ніяковіла щохвилини.

Він не відповів. Просто підійшов ближче до неї і поклав руки на плечі. Його руки, ніби вогнем обпікали її тіло і вона злегка відсахнулась.

- Ходімо, Темна Нічко, сядемо, я тебе зігрію.

Він підвів її до крісла, спочатку сів сам, а потім поманив її сісти до нього на коліна.

- Я не можу… У мене є хлопець!

- Якби у мене була така красуня, як ти, я б ні за що не відпустив би її сюди в такий час!

- Просто…

- Облиш, не треба виправдовуватись. Поглянь навкруги – це все я влаштував для своєї дівчини. Я дуже кохаю її, але вона не змогла прийти. Обставини так склались… Але зате прийшла ти. Тому, мабуть, варто скористатись цим моментом.

- Мені потрібно до міста. – На колінах у незнайомця, у його обіймах Ніці було тепло і затишно, та все ж почувалась вона некомфортно.

- З іншого боку скель стоїть мій джип, завтра я відвезу тебе туди, а зараз побудь трохи зі мною. Бо так не хочеться провести цю ніч з самим лише Чарусем. Обіцяю, я не дозволю собі нічого зайвого. Я зігрію тебе, а потім буде лише вино, цукерки, музика і… невинні поцілунки.

Від останньої фрази незнайомця, по тілу Ніки пробіг холодок. А він тим часом відшукав її губи своїми і поцілував. Чи був цей поцілунок і справді невинним, Ніка відповісти не могла. Та раптом вона зрозуміла, що не хоче йти додому. А хоче бути з ним, і не тільки в цей вечір, а все життя.

- Добре. – Коротко відповіла вона, роздумуючи чи не пожалкує вона про це пізніше.   

- Гаразд. Пограємось в кохання! – Мило усміхнувся незнайомець і підморгнув однією бровою.

Потім він розлив вино і подав один келих Ніці.

- Дякую. – Ніка відпила трохи напою і поставила келих на стіл.

- Це смачне вино, але дуже туманить розум, потрібно закусити. – Він взяв зі столу цукерку і поклав її в рот дівчині.

-Ти зігрілась? Хочеш потанцювати?

Ніка кивнула. Їй і справді стало тепло, а потанцювати? Звісно, як можна йому відмовити!?

- Зажди секундочку! – Він обережно встав і випустив її зі своїх обіймів, а потім десь з-під столу дістав невелику колонку. Натиснув там декілька кнопок і в печері залунала ніжна романтична мелодія.

- Ходімо! – Незнайомець обійняв Ніку і вони повільно закружляли у танці. Ніка не дуже захоплювалась таким стилем музика, та все ж їй здалось, що вона чула вже цю мелодію. Десь там далеко… у своїх мріях! А він нахилився до неї і ніжно поцілував її губи. Ці його поцілунки п’янили більше від вина. Воно довго танцювали і цілувались, та врешті мелодія втихла.

- Я підкину дров у вогнище! – Сказав він і на декілька хвилин лишив її саму. А вона відразу відчула, що сумує без його дотиків. Він тим часом взяв ще декілька пледів і простелив біля вогню. – Ходи! Тут буде тепло! – Поманив він її сісти поруч з вогнем. Вона не могла відмовитись. І знову він огорнув її в свої обійми. І знову його гарячі поцілунки обпікали її губи, більше, ніж язики вогню, що палали поруч. Вони довго зігрівались. Ніка відчула, що її почав долати сон, але незнайомець запропонував щось показати.

- Дощ вже майже минув, ходи щось покажу…

    Він підвів її до краю ущелини в печері, де був природній отвір. Звідти, ніби у вікно, можна була побачити навколишній світ. А зараз він був неймовірно красивий! Вони знаходились трохи на підвищенні і море, пісок та небо було видно, наче на долоні. Дощ ущух. Лише поодинокі краплі іноді падали на землю. Небо знову стало всипане зорями. Вода у морі була темною, майже чорною. Та море стало значно спокійніше. Майже прозорим серпанком з води підіймаються туман. Пісок був ще вологий, на його поверхні виднілись чудернацькі узори, залишені дощем та хвилями. Повітря було свіжим, наповнене с  солоним ароматом. Стояла тиша, яку час від часу порушували хвилі, що розбивались об скелі.

   Ніка милувалась цієї неймовірною картиною. Вона чула, як позаду потріскують сухі гілки у вогні, наповнюючи теплом печеру. А її за плечі обіймав казковий незнайомець і від його обіймів ставало гаряче. Собака, що теж нагадував їй казкового персонажа весь час був поруч зі своїм господарем. Ніка озирнулась і зустрілась поглядом із його очима. Його губи була так близько і їй захотілось першою поцілувати їх. Вона не стрималась і обережно торкнулась його губ своїми. Він відповів, але чомусь зупинився. Ніка злякалась, що це йому не сподобалось.

- Твоє волосся… - Тихо сказав він і обережно провів по ньому рукою. – Воно ще вологе, пішли ближче до вогню…

    Вони знову пішли на плед. Він ніжно пригорнув її, а вона відчула, що засинає у його ніжних обіймах. Його вірний пес сидів поряд і спостерігав за ними, а ще за ними підглядали крізь ущелини у скелях зорі, місяць та море…

1 2 3 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казка про любов, Ларія Ковальська», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Казка про любов, Ларія Ковальська» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Казка про любов, Ларія Ковальська"