Читати книгу - "Містичний табір для обраних, Дроянда"

Алім не знав, що очікувати. Він не пам'ятав, як потрапив сюди, і навіть не розумів, чому саме він серед інших. Але одне було зрозуміло: його життя змінювалося. Зі звичайного підлітка, що жив без батьків і не мав ясних спогадів про своє походження, він перетворювався на частину чогось набагато більшого.

Коли автобус зупинився біля воріт табору, Алім відчув, як у нього тремтять руки. За вікном відкривався величезний, покритий туманом ліс, здавалося, що він зливається з небом. Ворота табору були обвиті плющем, а навколо височіли старі будівлі, які виглядали, як з фільмів про містичних істот. Це був Астраліон — місце, куди потрапляють лише ті, хто володіє незвичайними здібностями. Така думка не полишала Аліма, навіть коли він намагався заперечувати її.

Зі ступенів автобуса зійшли інші учасники. Вони виглядали не менш здивованими, ніж він. Їхні обличчя відображали те саме, що і в нього — питання, страх і очікування. Дехто з них виглядав настільки впевнено, що Алім відчував себе неповноцінним поруч із ними.

Але саме ці люди мали стати його супротивниками та союзниками в наступних випробуваннях. Він вже почав помічати тих, кого точно не варто недооцінювати.

«Ідемо, що стоїмо?» — голос вивів Аліма із задумів. Це був Амір, хлопець з коротким чорним волоссям і твердим поглядом. Він був одним з перших, хто зійшов з автобуса. Алім кивнув і почав йти разом з ним.

Їх привели до великої галявини, на якій стояли кілька будівель. Протягом кількох хвилин зібралося ще кілька десятків підлітків. Чітко було видно, що багато з них вже мали певний досвід у подібних місцяхНесподівано, з темного входу до головної будівлі вийшов високий чоловік у чорному костюмі. Його обличчя було серйозним, але не без загадки.

«Вітаю вас у таборі Астраліон. Тут ви дізнаєтеся, хто ви насправді. Але лише якщо будете готові пройти через всі випробування. Ваша мета — не просто вижити. Ви повинні перемогти своїх страхів, свої сумніви, і, можливо, знайти своє місце серед нас», — сказав він, поглядом охоплюючи всіх, ніби вже знав, хто з них залишиться, а хто відпаде.

Алім відчув, як його серце стискається. Що це за випробування? Він не був готовий до таких змін у своєму житті. Але в його серці щось раптово пробудилося, щось непояснюване.

«А тепер до першого завдання», — продовжив чоловік. «Кожен з вас має пройти через ліс і знайти свою кімнату. Тільки не забувайте, що ліс — це не просто місце для прогулянок. Тут є пастки, і не всі з вас зможуть повернутися. Тому будьте обережні».

,Алім зробив глибокий вдих. Він не знав, чи готовий до цього, але вже було пізно на що-небудь сумніватися. Всі почали рухатися в різні напрямки, і ліс поглинув їх, як темна пастка, яка чекає на кожного. В середині цього лісу він відчув, як його сила починає пробуджуватися. Його руки затремтіли, і здавалося, що він може відчути кожен подих цього місця, кожен рух в ньому.

З усіх його сил він спробував зосередитись і слідувати за тінями своїх суперників. Проте щось дивне і незрозуміле сталося. Ліс почав ніби змінюватися навколо нього, і кожен крок ставав важчим. Алім відчував дивне зростання сили всередині себе, але не міг зрозуміти, звідки вона взялася. Він згадав слова наставника.

"Ви не просто люди. І ви не звичайні учасники. Ваша сила визначатиметься тим, що ви готові жертвувати, аби виграти".

Але що він має жертвувати? І чому ці слова відгукуються в його душі так сильно?