Читати книгу - "Опера, Морок Елл"

Старший охоронець з гуркотом впав наче важка шафа. Підлеглі здивовано спостерігали за цим несподіваним падінням, наче злітало з п’єдесталу щось віковічне, звичне, те що мало простояти сторіччями уособлюючи міцність правової системи. Штанина над колінам старшого охоронця намокала від крові.

В’язень вдарив молодшого охоронця ногою у коліно й той влігся біля свого керівника.

Худорлявий охоронець вибіг з кімнати інструктажу, зачинив двері й почав горланити на увесь коридор:

- В’язень напав на охорону код червоний! Старшого охоронця поранено!

Арештований забрав травматичні пістолети у напівпритомних тюремників. Легко перевернув старий в’язничний релікт на бік. Дошка столу була товстою, масивною, могла захистити від гумових куль.

Двері трішки прочинилися й у кімнату залетіла граната, почала плюватися сонним газом а потім вибухнула світлом.

Тірту затримав дихання, звів гашетки травматичних пістолетів.

В’язничні охоронці у протигазах увірвалися до кімнати інструктажу. Тірту стріляв з двох рук. На мить виникаючи з-за столу то з одного то іншого боку. Четверо поранених поповзли до виходу, один залишився лежати. Вцілілі задкуючи виповзли з кімнати у коридор і зачинили двері.

За якусь мить двері знову відчинилися, просунувся шланг і полилася вода із таким напором, що важкий стіл зсунувся з місця, шланг крутився заливаючи усе холодною водою струмінь потрапив у лампу під стелею вона дзенькнула й згасла, охоронці не задіяні у триманні брандспойта витягали трьох поранених які не могли рухатися.

Воду вимкнули й керівник загону швидкого реагування крикнув з коридору:

- Тай ла Грандж киньте зброю у двері й виходьте з піднятими руками!

- Або що? – запитав Тай.

- Або я втоплю тебе у цьому підвалі, а твої таточки заплатять за ремонт в’язниці, - відповів солдат.

- Тут куль вистачить на усіх вас, - відповів Тай, - Я хочу втекти з вашої збоченої в’язниці. Я отримав інструктаж, перспектива мені не сподобалось.

- Клятий тірту! - Стогнав старший охоронець. В’язничний лікар вколов йому знеболююче й накладав шину на зламану ногу, - Застрели його Даку застрели. Якось пояснимо, скажемо вчинив самогубство усвідомлюючи провину.

- Це все ваші дурні інструктажі дядьку Роне, - процідив старший солдат, і крикнув до ла Гранджа, - Ув’язнений ви хочете щоб розслідування не починалося. Далеко вам доведеться тікати. Ваших батьків тоді також заарештують. Виходьте за дві години у вас зустріч з слідчими. Ви вже довели що здатні на вбивство.

- Здається тут я нікого не вбив, - стиха мовив ла Грандж, - Добре поки підкорюсь, тільки без інструктажів.

- Він ще й вимоги висуває, засранець, - крізь зуби процідив старший охоронець.

З дверей вилетіли два пістолети й Тай ла Грандж відомий на планеті Ла оперний співак вийшов у коридор з піднятими руками. Мокрий з довгим заплутаним волоссям. Дороге пальто тепер нагадувало брудну шмату, біла сценічна сорочка порвалася і забруднилася. Усміхнувся оглядаючи поранених охоронців, наче був вкрай задоволений тим що зробив.

- На підлогу курво! – крикнув командир групи швидкого реагування, - Мордою вниз, руки за голову, Трясця він ще й сміється з нас, гівнюк.

Арештований підкорився, бурмочучи:

- А так усе ввічливо починалось.

Охоронець закував йому руки за спиною.

- Він божевільний його у дурдом треба здати, - бубонів старший охоронець, скривившись від болю.

- У одиночну його, у ту холодну, хай мізки вправить, - наказав старший солдат.