Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Потапов, до дошки! 📚 - Українською

Читати книгу - "Потапов, до дошки!"

311
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Потапов, до дошки!" автора Тамара Крюкова. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 41
Перейти на сторінку:

— Ні, вона брата на дитячий майданчик поведе, — резонно зазначив Льонько.

На превеликий Женьчин жаль, виявилося, що Льонько має рацію. Не удостоївши друзів увагою, Майка попрямувала у бік пісочниці. Однак Женька не розгубився.

— Нічого. Не можна чекати подарунків від природи. Треба брати їх своїми руками. Зараз хутенько сама прибіжить! — сказав він. І на все горло крикнув: — Майко, агов! Привіт!

— Привіт, — відгукнулася Майка й навіть не подивилася в їхній бік.

«От вреднюка!» — подумки обурився Женька. Тепер привернути увагу Майки було для нього справою принципу.

— Гуляєш, чи що? — крикнув він їй навздогін.

— А що, не можна?

— Гуляй, гуляй, тільки май на увазі, що сюди підходити заборонено.

Майка зупинилася.

— Чому це?

— Тому це, — пояснив Женька і, щоб Майці було ще зрозуміліше, додав: — Не можна та й усе!

Після таких пояснень трапилося саме так, як пророкував Женька. Майка рішуче повернула в їхній бік і потягла за собою малюка, який щосили, бо всією душею прагнув будувати з піску пасочки.

— Ти поглянь, розкомандувався. А може, мені тут подобається, — заявила вона.

— Кому кажуть, не підходь, — без особливої погрози попередив Женька.

— Ага, розбіглася. Зараз шнурки випрасую. Ви цей двір закупили, чи що? — уїдливо мовила Майка, підходячи ближче.

— Не закупили, а об'єкт охороняємо, — поважно мовив Женька і наче ненароком відсунувся вбік, щоб було видно планер.

— Що-що? — з викликом запитала Майка і змовкла.

Вона побачила «об'єкт», і її очі округлилися від подиву.

— Ой, який кльовий! Ваню, дивися, літачок! — викрикнула вона й пришвидшила крок, тим більше що малюка також зацікавив яскравий планер і тепер його не треба було тягти силоміць.

— Так, крута модель. Тільки руками не чіпати, — грізно застеріг Женька. — І взагалі тупай звідси. Ходять отут усякі, а нам, між іншим, Жорик сказав нікого близько не підпускати. Він тільки нам довіряє. Так що рухай попом, чеши хіп-хопом.

— Грубіян! — образилася Майка.

— Ой, Льонько, тримай мене, а то я впаду. Білизна мене виховує. Як там тебе — майка чи труси?

— А ти… А ти… — Майка намагалася знайти якомога образливішу дражнилку. — А ти Женька-шимпанзенька!

— І не в склад, і не в лад! Поцілуй корову в зад. І взагалі такого звіра не буває,— затанцював Женька на одній ніжці.

— Зате виродки бувають такі, як ти, — не залишилася в боргу Майка.

Загалом, охорона виходила — те що треба! Крута охорона! Поки Женька й Майка обмінювалися думками, малюк відчув себе на волі. Незважаючи на те, що він був ще дуже малий, він уже добре усвідомив, що волею, коли її дають, треба користуватися. Що він і поспішив зробити. Маля підійшло до планера й схопило його за хвіст.

— Агов, він його взяв.

Льонько штовхнув у бік Женьку, який був настільки зайнятий суперечкою, що не помічав, нічого навколо.

— Кого? — буркнув Женька, незадоволений, що його відволікають.

— Планер, — сказав Льонько.

На той момент Женька також побачив, як маля із задоволеним виглядом тримає нову іграшку.

— Що ж ти мовчиш?! — накинувся він на Льонька.

— А я й не мовчу, — знизав плечима Льонько.

Зрозумівши, що краще вести прямі переговори, Женька якнайпереконливіше звернувся до малюка:

— Поклади літак на місце. Його брати не можна.

Малюк, видно, був іншої думки. Зрозумівши, що іграшку в нього збираються забрати, він ще сильніше притис планер до себе.

— Що ж ти, роззяво, за своєю дитиною не дивишся! — накинувся Женька на Майку.

— Ви б самі краще за своїм планером дивилися, спецназ засушений, — обурилася Майка. І засюсюкала з малям: — Іванку, ти ж хороший хлопчик? Поклади літачок.

Іванко вхопився за планер, усім своїм виглядом показуючи, що лестощами його не підкупиш.

Потрібно було вживати рішучих заходів. Женька скомандував:

— Льонько, давай я йому руки розтисну, а ти витягай планер.

Сказано — зроблено. Женька вчепився в малюка. Льонько

1 2 3 ... 41
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Потапов, до дошки!», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Потапов, до дошки!"