Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь 📚 - Українською

Читати книгу - "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"

731
0
05.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пані Язикатої Хати 2" автора Ялинка Ясь. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 76
Перейти на сторінку:

 

 

Будинок загудів, завібрував, зверху посипався пил та тирса. Гості стривожено подивилися на всі боки.

-Що відбувається? - вперше за весь час заговорив Грізний.

-Нічого особливого, господиня сердиться, - відповів Микола, посміхаючись широкою посмішкою, - краще йдіть з її шляху, вона коли зла, за себе не відповідає!

Наречені, що оточили Стьопку, повернули до неї голови і натрапили на примружений погляд.

-Значить так, - процідила вона, - перше, випустіть мене! - женихи покірно відсторонилися, друге, - вона повернулася до Миколи, - підем у кухню, поговоримо!

-Ніда, люба моя, пропоную спочатку поговорити при всіх!

-Окей! – одразу  погодилася вона, - ти чого приперся? - войовничо підійшла до колишнього, відчуваючи, як небувала злість хлюпає через край її терпіння. Нервовість вечора переродилася в роздратованість, захотілося якнайшвидше покінчити з цією виставою і спровадити всіх додому, - Маруся втомила? І з якого часу в Мечиславах ходиш?

-Ніда, не гнівайся, я все поясню! - посмішка колишнього злегка померкла.

-Ніда-гнида! - фиркнула Лукерія, - що за ім’я таке?

 

-Мовчати! - крикнула Стьопка, вже погано контролюючи злість, - хочеш при всіх пояснюватись? Окей, валяй, я слухаю! - впала на стілець, закинула ногу на ногу і примружившись, подивилась на Миколу-Мечислава. Тирса сипатися зі стелі не перестала, але сам будиночок більше не тремтів.

 

Наречені повільно розсілися по стільцях, як один, ближче до господині. Вона і на них суворо зиркнула, ледве стримуючись, щоби не нагрубити.

-Добре-добре! - Микола підняв примирливо руки, - я все розповім! Вибач, Матильдо, з тобою після побалакаємо!

-Харе блазнювати! - підвищив голос Гор.

-Заткнися, Берлак, ти не господар дому! – парирував колишній.

-Досить вам! - Простогнав Микита, ставши білішим за минуле.

-О, Боже, Микито, що з тобою? – врешті звернула на нього увагу Стьопка, - тобі погано?

-З Божим синочком все буде нормально! - фиркнув Микола, - навантаження навалило з моїм приходом, ледве стримує. Але він справиться, чи не так?

-Божим синочком? – ойкнула Матильда.

-Блін, я нічого не розумію, вистачить загадок, мене від минулих нудить! – закричала Степанія.

-Кріпися, Нідо, ще буде! – сказав Микола вже серйозно, – сьогодні я розплющу очі…

-Валяй вже, вистачить примовок, - буркнув Мітя, кладучи на плече Стьопці руку в заспокійливому жесті, - ми всі в нетерпінні.

 

-Добро, почну з головного. Ви правильно помітили, друзі, я вогневик… — Стьопка прикрила рота долонею, — і я наречений Ніди. Тільки не сьомий, а перший.

-Я-як?!

-Як я приховував це від тебе стільки років? Такий був план, Нідочко, такий був план…

-І... Маруська, теж план?

-Ні, Марія - це імпровізація, щоб викликати в тобі настільки негативні емоції, щоб ти кинула мене і пішла шукати втіхи в дідовій хаті. Настав термін.

-Термін для чого?

-Розбудити будинок і стати Домовиткою.

-Ким-ким?

-Так за старих часів називали Свирянок, - відповіла за нього Матильда, - на самому початку ще.

-Правильно. Це я за звичкою, - підтвердив Микола, - Домовитка мені рідніше. Але не про те йдеться. Я почну з самого початку, а потім відповім на питання, ви поки що влаштовуйтесь зручніше, розмова буде довгою. Всі промовчали, лише рука на плечі Стьопки стиснулася дужче.

 

-Я вогневик і мені багато років. Живу я на світі довго, тому й знаю більше…

-Добре зберігся, - пролепетала Лукерія.

-Цілком вірно, так ось, я поховав трьох дружин Домовиток...

-Що? - скрикнула відьма, а Стьопка лише прикрила очі.

-Що чула. Я вчетверте став нареченим Свирянки.

-За що така честь? - поцікавився Мітя, - і з якого дива ти, раптом, невмирущий?

-Все просто, бо я – богообраний! – «скромно» відповів Микола з нахабною усмішкою.

 

-Для чого? — спитала Стьопа, не розплющуючи очей, не бажаючи показувати, як сильно її налякали слова вогневика.

-Виконати призначення. Слухайте по порядку, не перебивайте! Усі мої дружини померли на шлюбному ложі… в момент обміну силами, – сказав здавлено, але швидко впорався з голосом, – і… коли ця біда сталася з другою дружиною, я злякався.

-А з першою особливо не засмутився? – хмикнув Славік.

 

-Засмутився, - стрільнув у його бік очима вогневик, - але пережив її смерть, вирішивши, що це фатальна випадковість. Але вдруге… я ледве розум не втратив. Вона мені свою силу передала, а мою прийняти не змогла...

1 2 3 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"