Читати книгу - "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ви опинилися у скрутному становищі, а я не звик кидати дівчат у біді. Тому так, швидше за все, повернувся б.
Я з якимось таємним розчаруванням спостерігаю, як Блейк бере келих і осушує його до дна. І хоча це зовсім не та відповідь, яку я хотіла почути, я приймаю її.
- Що ж, тоді... Дякую, - я нахиляюся і цілую його в щоку. Швидше бездумно, на автоматі. Усвідомивши свою дію лише після того, як ми обидвоє дивно застигли.
Я відчуваю наше взаємне і раптом напружене дихання, що стало занадто гучним у поглиненій вечірньою тишею кімнаті.
Блейк повільно опускає руки на мою талію і заглядає у вічі. Ніхто з нас не робить наступного кроку протягом якогось проміжку часу. А потім він нахиляється та цілує мене. Спокійно, затишно. Зовсім не пристрасно і вульгарно, лише поступово набираючи обертів. Вміло доводить поцілунок до піку, коли ось-ось з'явиться ризик відключити геть-чисто голову, і тільки тоді все раптом припиняє. Відривається від моїх губ і чомусь у мене з'являється відчуття, що після цього поцілунку я повинна йому пояснити.
- Мені довелося поцілувати його, - зовсім тихо шепочу я. - Тоді, у клубі, щоб урятуватися. Інакше б він не повернувся назад і ви не знайшли б мене... Я просто хочу сказати, - мені доводиться перевести подих, - що той поцілунок був просто жахливий. А ви... - я боязко прикладаю долоню до його щоки і з незрозумілою мені ніжністю заглядаю в очі, шепочучи: - Мене ще ніхто не цілував так, як ви.
Я не знаю, що так вплинуло на нього, і що більше зіграло толк, мої слова, або алкоголь, але щось змінюється в його виразі. Блейк мовчки накидається на мене і цілує тепер зовсім по-іншому, опускаючи спиною на ліжко. Я лежу і відчуваю його на собі, відчуваю, як він нетерпляче розстібає мою сукню, опускаючись жадібними поцілунками за кожним розстебнутим гудзиком. Я лежу і дивлюся в стелю, запускаючи руки в його волосся і відчуваючи на собі його жаркий, ненаситний язик, що опускається все нижче і нижче. Блейк не інший. Виявляється, він теж ласий до жіночої краси, просто вміло це приховував. Алкоголь розв'язав йому розум та дії. Тепер я знаю, що приваблюю його. І це не викликає в мені тієї радості, яка я думала, обрушиться на мене гірською лавиною. Може тому що моя темна конячка і чоловік блакитних кровей виявився таким же як усі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Присягнись, що моя, Поліна Ендрі», після закриття браузера.