Читати книгу - "Кохай без правил, Ольга Манілова"

— Що я тут марна? — Її блакитні очі ледь не виблискують від обурення, а моє серце, ніби зламаний вентилятор, обертається з дикою швидкістю, розганяючи кров наче повітря. — Ти знаєш, от тобі пішло б на користь добряче програти. П-прямо пішло б, — практично заїкається вона й одразу ж гордовито підкидає голову, щоб приховати невдоволення самою собою.

— Ніколи не говори це хокеїсту! — кричу їй услід.

Її ніжки рухаються не так швидко, як Рита думає, але я наказую собі стояти на місці.

— Інакше в суд на тебе вже подам я! — продовжую я кричати. — Або подзвоню в "Спортмен" і передам, як сильно ти вболіваєш за свою ж команду!

Вона показує мені середній палець, і я практично в голос наказую власним кросам стояти на місці. І ногам у них — теж стояти на місці. І серцю теж залишатися там, де воно є.

Дівчина зіпсує сезон "Скалозубам", а я навіть толком не можу її ненавидіти. Незгідливий, холера. Я знаю точно, що вона навіть одного попереднього матчу повністю не дивилася. Якщо думає, що це я зараз поводжуся конфліктно.

Нічого, наступного разу я буду зібраним, і до того часу викину її з голови. Справа стосується льоду і шайби, і їх ніщо ніколи не випереджало в моєму особистому списку пріоритетів, бо так уже склалося моє життя.

Напевно, не варто було погрожувати медсестрі дзвінком до "Спортмена", бо коли я завертаю до зарослої бур'яном "парковки", що біля моїх апартаментів, то ці ЗМІ-піраньї вже чекають на мене тут, як віддані фанати, а не як журналісти.

— Чувак, що за гра!

— Рез, що ти думаєш з приводу "метелика" Сімпсона? А якби не долетіло?

— Добре бути капітаном? Усі ставки — на тебе!

— Цю медсестру вже звільнили? Твої коментарі, Рез, що сталося?

— Лише одне запитання, пане Резник, це правда, що вас хочуть купити "Північні Буйволи"?

— Ніхто нікого не звільняє, — гаркаю я, зачиняючи перед їхніми носами двері.

Це вже починає переходити всі межі.

Уланов, старший лікар "Скалозубів", впустив журналюг у медичне крило центру того дня. Він здатний і не на таке порушення медичної та хокейної етики.

А все тому що клубу знадобилися правильні новинні заголовки про реабілітацію.

Керівництво ліги, як і власники команд, повинні повернути назад — тобто вкоротити — довжину повідця цих настирливих кореспондентів. Інакше ми всі наговоримо те, що їм самим не сподобається.

Зараз же зателефоную Давиду і поставлю до відома, що я більше не даю інтерв'ю всім виданням, які зробили з того ляпаса заголовок.

А якщо виявиться, що до цього списку входять усі спортивні видання? 

Що ж, значить, я більше нікому не даю інтерв'ю.