Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

– Добре, – Софія теж встала.

Чоловік вже збирався вийти з кухні, коли дівчина привернула його увагу тим, що заметушилася біля підвісних тумб. Вона витягла пакет і протягнула Денису.

– Це для Міри.

– Що там? – здивувався чоловік.

– Медове печиво. Фарбники натуральні, з ягід та фруктів. Я сама їх готую. Тож печиво абсолютно безпечне для дітей.

– Там теж є зайці з сигарами? – пожартував.

– Ні! Нічого аморального!

– Що ж, дякую. Може вдасться печивом відірвати її від телефону.

– У пакеті всі герої та антураж до Ріпки. Тож можете спершу пограти. Кожний елемент упакований індивідуально.

– Ого, як передбачливо, – вражено сказав Ворон.

Вона лише повела плечима.

– Ще раз дякую, – сказав, виходячи з її теплого дому у холодний березневий день.

– До зустрічі, – усміхнулася йому дівчина.

Йдучи до машини, Ворон зловив себе на думці, що з того, що він дізнався про Софію, йому все імпонує. Вона не просто хоче дітей, а і бажає захистити їх від негараздів, які колись отруювали її життя. Тож Денис був впевнений, що з них вийдуть хороші партнери.

Вже через кілька годин після розставання з Софією, він бавився з племінницею. Коли мала почала вередувати, чоловік дістав печиво. І дівчинка зацікавилася яскравими смаколиками. Денис зняв на відео, як Міра розкладає печиво і дитячим лепетом переповідає казку.

Доки племінниця задоволено гризла зелений хвостик ріпки, він відправив відео батькам. А тоді, лише мить позволікавши, надіслав його і Софії.

Дівчина відповіла через хвилину:

«Дякую за чудову казку на ніч», – було у повідомленні.

Денис усміхнувся.

Так, вони з Софією стануть хорошими батьками.