Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка, Умберто Еко 📚 - Українською

Читати книгу - "Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка, Умберто Еко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка" автора Умберто Еко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 201 202 203 ... 217
Перейти на сторінку:
численні праці Парацельса.

Рудольф II

Одним із найбільш активних та видатних меценатів у мистецтві та науці в Європі був Рудольф ІІ, син Максиміліана ІІ (котрий теж був меценатом у сфері мистецтва і науки). При його дворі у Празі Рудольф ІІ збирає лікарів, парацельсіанців та алхіміків Еркера, Кролла, Руланда, Майєра, натуралістів Маттіолі та Доденса, а також астрономів і астрологів. З-поміж них є й данський астроном Тихо Браге (1546—1601), який у 1599 р. стає придворним математиком, а його наступником буде Кеплер (1571—1630). Рудольф ІІ є не лише меценатом, а й запеклим колекціонером мистецьких витворів, корисних копалин та особисто займається науками, як окультними, так і прикладними, зокрема цікавиться металургією та мінералогією.

У Данії король Фредерік ІІ (1534—1588), особистим лікарем у якого служить послідовник Парацельса Петрус Северин, віддає в землеволодіння (у 1576 р.) Тихо Браге острів Вен у протоці Ересунн, що між Швецією та Данією, де астроном споруджує замок Ураніборг, в якому працюють обсерваторія та численні лабораторії. Тут Браге здійснює спостереження протягом двадцяти років, створюючи астрономічне приладдя, набагато точніше, ніж те, яке застосовувалось на той час.

В Італії

Медічі,

мистецтво,

наука і техніка

У Тоскані, у контексті політичної консолідації держави, Козімо І де Медічі (1519—1574) робить значний внесок у  розвиток наук, реорганізувавши Пізанський університет та запросивши найбільш шанованих професорів. Він особисто вивчає ботаніку та працює у Фондерії, справжній лабораторії, спорудженій у Палаццо Веккйо. Козімо І цікавиться алхімією, яку плекає також його спадкоємець Франческо І (1541—1587), котрий передовсім вивчає природничі науки, зокрема надзвичайні явища, а також виготовляє ліки виняткової сили та споруджує дивовижні механізми, на кшталт тих, що здатні до безперервного руху. Двір Медічі перетворюється на один із найжвавіших осередків натуралістичних досліджень на півострові; сюди стікаються матеріали та знання з багатьох місцин Європи та Нового світу. Фердинандо де Медічі (1549—1609), коли ще був кардиналом у Римі, перш ніж стати наступником брата Франческо І використовує папські дипломатичні зв’язки, аби до Італії звозили численні природні пам’ятки з Америки.

В Урбіно рід Монтефельтро — меценати науковців та фахівців у техніці, як-от Лука Пачолі, Федеріко Коммандіно, Франческо ді Джорджо Мартіні та Гвідобальдо дель Монте. Істотну роль відігравала протекція, яку надавали видатним медикам, котрі працювали придворними лікарями, отримуючи фінансову вигоду, допомогу в публікації їхніх праць, а часто ще й посади в університетах. Саме так трапилось із професором медицини з Феррари, Нікколо Леонічено, особистим лікарем герцогів, який близько п’ятьох десятків років присвятив вивченню ботаніки та фармакології.

В Англії і Франції

Єлизавета І

і Джон Ді

Меценатська діяльність англійських монархів, від Генріха VIII (1491—1547) до Якова I (1566—1625), спрямована переважно на проєктувальників механізмів, музичних інструментів та годинників, приладдя для наукового вжитку, а також на працю картографів, здобутки та вміння яких сприяють зростанню економічної могутності англійців. У другій половині століття користь від меценатської діяльності при англійському дворі отримують медики, астрономи, математики, окремі з них були прихильниками системи Коперника, як-от Томас Діггес, Томас Герріот та Вільям Гілберт.

Джон Ді (1527—1608), математик, астролог, алхімік, маг, отримує від короля Едуарда VI (1537—1553) пенсію, а згодом стає на службу до королеви Єлизавети І як консультант із мореплавства, маючи завдання виготовляти приладдя й складати географічні карти. Однак діяльність при дворі Джона Ді поширюється також на сферу астрології та магії: у 1577 р. його запрошує королева, щоб розтлумачити значення появи комети, а потім його просять застосувати все своє магічне мистецтво, аби позбавити королеву дії лихого знамення.

У Франції меценатство у сфері науки та техніки започаткував Франциск I (1494—1547), при дворі якого служив з 1517 р. й аж до смерті в 1519 р. Леонардо да Вінчі (1452—1519). Леонардо в Амбуазі продовжує вивчення геометрії, механіки та гідравліки, проєктує та конструює механізми. До дворічного періоду служби у Франциска І належать спроєктована Леонардо королівська резиденція Реморантен (поблизу Амбуаза), а також амбіита мережа судноплавних каналів, які мали б поєднувати Середземне море та Атлантичний океан.

За правління Карла IX (1550—1574) Жан Антуан де Баїф влаштовує зустрічі музик та поетів, заслуги яких у 1570 р. офіційно визнає монарх. Ідеться про першу французьку академію, яка, по смерті монарха, переходить під протекцію Генріха ІІІ, котрий особисто займається філософією, і згодом перетворюється на Академію дю Пале, очолювану Гі де Пібраком (1529—1584). Діяльність Академії, до якої належали Ронсар, Дора, Жодель, Tіар, Обіньї та Жак Даві дю Перрон, поширюється також на сфери філософії та науки.

Нові наукові поняття, зокрема коперникіанство, стають предметом суперечок членів Академії та монарха, котрий жваво цікавиться поглядами Джордано Бруно (1548—1600), що мешкав у Парижі у 1581—1583 роках. Релігійні війни прискорюють занепад Академі дю Пале.

Академія

дю Пале

У розпал релігійних воєн, завдяки сприянню герцога Анн де Монморансі, гугенот Бернар Паліссі (1510?—1590) після ув’язнення у Бордо в 1559 р. отримує підтримку від королеви-матері Катерини де Медічі (1519—1589), яка не лише врятувала йому життя, але й найняла для виконання гончарних робіт під час оздоблення саду Тюїльрі. У 1575 р. у Парижі Паліссі дає низку уроків з історії натуралізму, створивши колекцію «надзвичайних та страхітливих витворів природи». У 1588 р. його наукова діяльність та праця в галузі техніки добігають кінця, бо його заарештовано за протестантизм і ув’язнено у Бастилії.

В Іспанії та Португалії

Іспанські правителі, заклопотані колонізацією Нового світу, виявляють особливу зацікавленість у астрономічних дослідженнях та картографії. Мають стосунок до мореплавства й досліди в натуралістичній сфері, які на замовлення короля Філіппа ІІ (1527—1598) тривають у Новому світі. У 1503 р. Корона створює в Севільї Каса де Контратасьйон, яка зі служби порядкування мореплавством та торгової палати перетворюється з часом на центр навчання та поширення наукових і технічних знань, пов’язаних із мореплавством.

1 ... 201 202 203 ... 217
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка, Умберто Еко», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка, Умберто Еко» жанру - 💛 Наука, Освіта:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка, Умберто Еко"