Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

Узяла телефон набрала Міраїла.

— Слухаю.

— Міраїл перевірте територію, скоріше за все Нірман був не один. І він міг нас просто відволікти.

Антуан набрав попередив Нейтана.

— Охорону біля відділу розробки я посилив.

— До чого тут фізична охорона, він ще зі школи був хорошим хакером. Йому було за нічого робити зламати майже будь-яку систему.

— Тоді на його друзів чекає сюрприз, — сказав Антуан з хижою посмішкою, — мої хлопці якраз останнім часом займалися розробкою захисту від комп'ютерних атак. Нам Міхель натякнув у який бік думати, щоб убезпечити дані. На жаль вони не можуть відкрито ділитися такими даними, інакше це послабить захист планети.

Я кивнула погоджуючись.

— Потрібно Нірмана кудись подіти, — сказала, гортаючи список контактів, набрала Антона.

— Привіт зайченя.

Я скривилася від цього прізвиська. Відійшла до вікна.

— Підкажи кому мені здати одну людину. Спіймали на заводі з метою крадіжки даних. Скоріше десь є ще один або кілька, поки шукають.

— Це мені, — задоволено сказав Антон, — скоро приїду.

Подивилася на руку з каблучками, палець починав сильно боліти.

— Здається, я кільця погнула.

Спробувала зняти мамину каблучку, а вона практично не рухається. Пішла в туалет, але навіть мило не допомогло зняти каблучки. Повернулася в кабінет.

— Можете допомогти, кільця не можу зняти.

Антуан спробував, але так мені скоріше палець відкрутить. У Германа теж не вийшло. А коли він узявся за ножиці, я руку сховала за спину.

— Гей, мені пальці ще потрібні!

У кабінет зайшов Міраїл.

— Спіймали ще чотирьох хлопців. Техніку відібрали, хлопці з відділу розробки в ній зараз розбираються і перевіряють, що вони змогли завантажити.

— Добре, — сказав я, — можеш допомогти з каблучками, але так щоб мій палець у мене залишився на руці.

Міраїл спробував стиснути каблучку, але вона просто прослизала у нього по пальцях і не хотіла гнутися.

— Як же я так його погнула, щелепа у нього ніби як не залізна.

— Так у вас ключі були в руці, це посилює удар і деформує кільця.  Його найкраще зрізати, а потім майстер його відремонтує.

— А по іншому ні як?

— Просто вирішіть, що вам дорожче каблучка чи пальчик.

— Ізо, це просто каблучка, — сказав Антуан.

— Це мамин подарунок, — буркнула я.

— Це просто кільце, — сказав наставник, — і його можна відремонтувати.

— Гаразд.

— Друге знімається?

— Перше заважає перевірити і воно було дуже вільним, того друге й одягла, щоб обручку не загубити.

— Ходімо, у мене є маленькі кусачки, обережно зніму його.

Колечко обережно зняли і склали в кульочок. Обручка теж трохи погнулася, але знялася легко. Але зате тепер не загубиться. Пішла до хлопців, що перевіряли техніку невдалих грабіжників.

— Що вдалося дізнатися?

Хлопці задоволено усміхнулися. Микита відірвався від комп'ютера і сказав:

— Вони спробували підключитися, у них навіть вийшло. Вони таких вірусів підхопили, їхні комп'ютери безповоротно втрачено тепер! За те ми знаємо, що ще потрібно підправити. Можна їх нам залишити?! — запитав він дивлячись такими очима, що одразу нагадує кота з одного відомого мультфільму.

— Кого комп'ютери?

— Ні, ось цих ось хлопців, нам не вистачає таких перевірок.

— Цих не можна, — сказала я трохи різко. — А ось ще пару, трійку людей найняти можна, щоб вас тестували. Самі один одному тести не можете влаштовувати?

— Ні, ми ж знаємо все.

— Ну так попросіть хлопців із другого відділу розробки. Сфери у вас схожі.

Хлопці переглянулися з таким виглядом, немов я їм якесь відкриття зробила.

— Дякую! Як я сам не додумався. Їхні комп'ютери вже можна викинути. Ми підемо спілкуватися.

Хлопців як вітром здуло. Із пропускного пункту передали на рацію Міраїла, що приїхав Антон із парою машин. Зустріла його на вході. Він приїхав із п'ятьма товаришами по службі. Мені кивнув і сказав:

— Впіймали решту?

— Так, мої хлопці їхню техніку вже подивилися.

— Це добре, ми ще подивимося.

— Добре, тільки хлопці попередили, що ці підхопили віруси і їхні комп'ютери вже мотлох.

За кілька хвилин хлопець, що дивився комп'ютери, це підтвердив і посміхнувся задоволено.

— Хороший вірус їм запустили.

Подивилася як повз провели спійманих хлопців.

— Антоне, куди їх тепер?