Читати книгу - "Улісс"

СТРИЖЕНИЙ ХЛОПЧИНА (із зашморгом на шиї, обома руками запихає в розпанаханий живіт нутрощі):

Я всіх люблю, кого носить земля,

Та Ірландія краща й за короля.

РОМБОЛЬД, ДЕМОН-ЦИРУЛЬНИК{831} (у супроводі двох помічників у чорних машкарах, виступає наперед із невеликим саквояжем і відкриває його): Пані й панове, ось різницький ніж, якого купила місіс Чикчик, щоб зарізати Могга. А ось цим теслом Вуазен-Сусід порубав на шматки дружину свого співвітчизника, перерізавши горло бідолашній від вуха й до вуха, а її останки загорнув у простирадло й сховав у своєму льоху. Це — склянка з трутизною, миш’яком, видобутим із тіла міс Гробарки, за що Седдона послали на шибеницю.

Сіпає за мотузку, а посіпаки кидаються на ноги жертви, тягнучи додолу; язик стриженого хлопчини враз висолоплюється.

СТРИЖЕНИЙ ХЛОПЧИНА:

Ссирульнихх хмолись

Хвій храт іде ввись.

Випускає дух. Могутня ерекція повішеника викидає, крізь його смертні лахмани, краплі сперми на бруківку. Місіс Беллінгам, місіс Єлвертон Баррі, високоповажана місіс Толбойс кидаються змочити в ній свої хустинки.

РОМБОЛЬД: Сам мало не ґиґнув. (Розсукує зашморг.) На цій мотузці повішено жахливого бунтівника. По десять шилінгів за шмат, із дозволу Його Королівської Величности. (Пхається головою в розпоротий живіт страченого й виймає її облиплу сплутаними паруючими кишками.) Мій тяжкий обов’язок виконано. Боже, бережи короля!

ЕДВАРД СЬОМИЙ (непоквапно й урочисто танцює, побрязкуючи відром та добродушно наспівуючи):

Ото гульнемо, та-на-на,

Як вип’єм пива та вина

До дна

В день коронації!

РЯДОВИЙ КАРР: Гей, ти! То що ти там варнякаєш про мого короля?

СТІВЕН (здіймаючи руки догори): О, це вже надто одноманітно! Нічого я не кажу. Король хоче забрати мої гроші й моє життя заради якоїсь своєї брутальнської імперії, але краще б він віддав свої й своє за неї. А в мене грошей катма. (Неуважливо порпається в кишенях.) Віддав комусь.

РЯДОВИЙ КАРР: Та кому потрібні твої кляті гроші?

СТІВЕН (намагаючись вислизнути): Чи скаже мені хто-небудь, де у мене найменше шансів зіштовхнутися з цим неминучим злом? Ça se voit aussi à Paris[391]. He те, щоб я… Але клянуся святим Патриком{832}!..

Голови присутніх жінок зливаються водно. Виникає Беззуба Бабуся, що сидить на поганці: на голові у неї ковпак мов цукрова голова, а на грудях квітка смерти — вражена чумою картопля{833}.

СТІВЕН: Ага! Я знаю тебе, Костомахо! Гамлете, помстись! Стара хавронія, що пожирає власний виводок!

БЕЗЗУБА БАБУСЯ (розгойдуючись уперед-назад): Любов Ірландії, дочка короля Гішпанії, alanna[392]. Чужинці в моїм домі, хай їм дідько! (Голосить, мов банші{834}.) Ochone! Ochone[393]! Шовкова корівчина! (Знову голосить.) Ти побачив бідну стару Ірландію — як там вона тримається?

СТІВЕН: Спитай ліпше, як я тебе витримую! Фіглярі нікчемні! А де ж третя особа Святої Трійці? Soggarth Aroon[394]? Превелебний Чорний Крук?{835}

СІССІ КЕФФРІ (верещить): Та розведіть їх!

ХУЛІГАН: Наші відступили.

РЯДОВИЙ КАРР (тугіш затягнувши пояс): Скручу шию кожному халамиднику, який хоч слово вякне супроти мого їбаного короля!

БЛУМ (жахнувшись): Та він же нічого й не сказав! Ані слівця. Чисте непорозуміння та й годі.

ГРОМАДЯНИН: Erin go bragh[395]!

Майор Твіді й Громадянин виставляють один одному напоказ свої медалі, ордени, військові трофеї, рани. Салютують один одному з лютою ворожістю.

РЯДОВИЙ КОМПТОН: Та дай йому, Гаррі. Вріж йому в баньки. Він виступає за бурів.

СТІВЕН: Я? За? Коли таке було зі мною?

БЛУМ (червоним мундирам): Ми воювали за вас у Південній Африці, ірландські піхотні частини. Чи це не ввійшло в історію? Королівські дублінські стрільці. Відзначені нашим монархом.

ГРАБАР (спотикаючись мимо): Так, так ‘му! Хрес сятий побий ‘го! Товчи халамея на гамуз! О! Бо…

Алебардники в латах і шоломах наїжилися стіною списів із кишками на вістрях. Майор Твіді — з вусами Жахливого Турка, у ведмежій шапці з півнячим пером, в еполетах, із золотими шевронами, з повною особистою амуніцією, з шабельтасом, при всіх нагородах — стає в бойову лаву. І