Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Наречена для дракона, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена для дракона, Марія Люта"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена для дракона" автора Марія Люта. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 94
Перейти на сторінку:
Глава 7.1

В аудиторії запанувала мертва тиша. Всі дивилися на мене. Прокльонами не обсипали - і то прогрес. Все ж таки загроза Франка подіяла безвідмовно. Треба буде подякувати йому хоч якось. А то ще й образила хлопця на рівному місці.

Викладача ще не було. Дивно, містер Зельман ніколи раніше не запізнювався, а пара вже хвилин п'ять як почалася...

Присіла на своє звичне місце – сусідка демонстративно відсунулась від мене, але змовчала. Ну і нехай. Я відкрила підручник з ББП і поринула у читання - сьогодні в нас останньою парою був саме цей ненависний предмет і незрозуміло, як усе складеться з моїм "хвостом".

Я, відгородившись від зовнішнього шуму, з головою поринула в теорію побудови бойових заклинань, хоча проблем з теорією у мене не було, інша справа з практикою... Коли я ж відірвала погляд від підручника, то зіткнулася з парою небесно-блакитних очей... лорда Лея. Новий викладач ББП? Стоп, не могла ж я цілий день пропустити!

Я озирнулася: всі знову дивилися на мене. Що відбувається?

- Містрес Анно, ви так захопилися підручником, що спеціально для вас повторю: містер Зельман був відсторонений Ректором Габріелем без права відновлення, - це лорд Лей сказав, дивлячись мені в очі, потім повернувся до всіх. - Нового викладача Історії магії буде призначено вже сьогодні, а зараз у вас вільний час, який, я сподіваюся, ви проведете в бібліотеці, готуючись до наступних пар.

Усі дружно погодилися, почали збиратися і  поспішно залишати аудиторію. Дівчата невдоволено зашушукалися, засмучені раптовим звільненням Зельмана - викладач Історії магії подобався багатьом адепткам, адже він був молодим, миловидним, а головне - умів гарно говорити, перетворюючи історію магії на історію своїх особистих пригод. Варто зазначити, що хлопці його ненавиділи, вважаючи хвальком. Я ж новину сприйняла прохолодно, бо ні викладач, ні предмет особливо мене не хвилювали.

Я дочитала абзац та піднялася однією з останніх.

- Містрес Анно? - окликнув мене лорд Лей.

- Так, сер?

- Залиштеся, будь ласка.

Ну ось, він уже, напевно, знає про мій "хвіст". Я повільно підійшла до викладацького столу.

- Сідайте.

Я мовчки сіла.

- Вас не цікавить, чому Габріель звільнив містера Зельмана?

Я знизала плечима. А це нормально, що лорд Лей називає Ректора просто на ім'я, спілкуючись зі студенткою?

- А повинно?

– Це через вас. Він проговорився деяким спудеям про результати Огляду.

Я спалахнула червоним, але взяла себе в руки. Схоже, тепер кожен думатиме, що саме йому про це можна говорити.

– Я не знала, що результати засекречені.

- Так, Габріель так вирішив.

Що ж, його прагнення були благородними, але хіба від цього мені легше?

Що я мала відповісти? Я промовчала. Мовчав і лорд Лей.

– Як вам взагалі в Академії? У вас є близькі друзі? Вам не самотньо вечорами?

Що!? До чого це запитання? Взагалі-то саме він тут новенький. Чи він пропонує мені свою близьку "дружбу", щоб скрасити мої вечори? Вирішив, що якщо я не цнотлива, то і йому можна!?

- Та як ви смієте!? - обурено підхопилася я.

- Ви про що!? - здивувався лорд Лей, а потім, мабуть, простежив за траєкторією моїх думок. - Ні, ні! Ви мене неправильно зрозуміли! Я лише переживаю, чи хтось зможе підтримати вас. Адже коли немає когось, з ким можна про все поговорити, то й з глузду з'їхати можна! У вас є друзі?

- Дякую за турботу, - трохи заспокоїлася я. Схоже, він справді не мав нічого поганого на увазі. - У мене є Ребекка, ви вже знайомі.

Лорд Лей кивнув головою. А потім ні з того ні з цього сказав:

- Гарний медальйон. І потужний артефакт, шорсткий трохи, правда, але його робили з любов'ю та спеціально для вас.

Я стиснула підвіску в кулаці

- Так, це моя найкраща подруга зробила.

- Ребекка?

- Ні, Луїза, - відповіла обережно, дивуючись інтересу лорда. – Вона навчалася на факультеті артефакторики. І була найкращою.

- Адепткою? — допитувався лорд Лей. Я перервала б дивну розмову, але, здавалося, для чоловіка вона була дійсно важливою.

- Не тільки. Адепткою, дівчиною, подругою...

Чоловік відійшов до вікна:

- Чому ви кажете про неї в минулому часі? Щось трапилося?

- Її вбили дракони, - відповіла жорстко.

Лорд Лей здригнувся і сказав здавлено:

- Чому ви так вирішили? У вас є підстави так вважати?

– Ні. Але якби вона не поїхала на Відбір, то була б зараз живою, – відрізала я.

Викладач із ББП сів на стіл і важко опустив голову на руки:

- Ідіть, Анно.

Я залишила аудиторію у змішаних почуттях. Складалося враження, що лорд Лей хотів почути щось про Луїзу, ніби він був знайомий з нею і... відчував сильні почуття. Любив, а тепер убивається горем... Можливо, це її минулий шанувальник? Але чому я про нього нічого не чула?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена для дракона, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена для дракона, Марія Люта"